1
o
Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на
сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДАНИЛЮК Ілля Григорович
УДК 81’367.62 = 161.2:141.338
СИНКРЕТИЗМ У СИСТЕМІ ЧАСТИН МОВИ
Спеціальність 10.02.01 − українська мова
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
д. філол. н., професор
Анатолій Панасович Загнітко
2
Донецьк – 2006
3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
5
ВСТУП
28
РОЗДІЛ 1. Синкретизм у мові й мовленні
Ошибка!
Закладка
не
определена.
1.1. Наукове опрацювання проблеми перехідності як головної Ошибка!
причини виникнення синкретизму
Закладка
не
определена.
1.2. Теоретичні засади міжчастиномовної транспозиції й інтеграції
Ошибка!
Закладка
не
определена.
1.3. Типологія рівнів і різновидів синкретизму
Ошибка!
Закладка
не
определена.
1.4. Специфіка синкретичних одиниць формального рівня в Ошибка!
граматичній системі мови
Закладка
не
определена.
1.5. Синкретизм як проблема в автоматичному аналізі тексту
Ошибка!
Закладка
не
определена.
4
1.6. Висновки до 1 розділу
Ошибка!
Закладка
не
определена.
РОЗДІЛ 2. Еволюція поглядів на проблему синкретизму в аспекті Ошибка!
частиномовної класифікації слів
Закладка
не
определена.
2.1. Проблема класифікації частин мови
Ошибка!
Закладка
не
определена.
2.2. Психологічна концепція частин мови й проблема синкретизму
Ошибка!
Закладка
не
определена.
2.3. Раціонально науковий підхід до частиномовної класифікації:
Ошибка!
Закладка
не
определена.
2.3.1. Специфіка синкретичних явищ у межах семантичного
підходу до частин мови
Ошибка!
Закладка
не
определена.
2.3.2. Формально-граматичний підхід до частин мови й Ошибка!
синкретизм
Закладка
не
5
определена.
2.3.3. Синкретизм у логіко-граматичному підході до частин Ошибка!
мови
Закладка
не
определена.
2.3.4. Синкретизм у межах гетерогенної класифікації частин Ошибка!
мови
Закладка
не
определена.
2.4. Модель системи частин мови з урахуванням синкретичних явищ Ошибка!
на українському ґрунті
Закладка
не
определена.
2.5. Висновки до 2 розділу
Ошибка!
Закладка
не
определена.
РОЗДІЛ 3. Синкретизм в основних частинах мови
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.1. Класифікаційні й кваліфікаційні ознаки ядерних частин мови
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.2. Класифікаційні параметри синкретичних одиниць у ядрі системи Ошибка!
частин мови
Закладка
не
6
определена.
3.3. Особливості вияву синкретизму з-поміж іменників
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.3.1. Синкретичні явища всередині категорії іменника
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.3.1.1. Синкретизм у категорії відмінка і числа
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.3.1.2. Синкретизм у морфологічній категорії роду
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.3.2. Синкретичні паралелі іменника з іншими ядерними
Ошибка!
частинами мови
Закладка
не
определена.
3.3.3. Польова структура категорії іменника
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.4. Типологія виявів синкретизму в категорійних формах дієслова
Ошибка!
Закладка
не
7
определена.
3.4.1. Синкретичні явища всередині категорії дієслова
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.4.1.1 Синкретизм у словокласифікаційних категоріях Ошибка!
дієслова
Закладка
не
определена.
3.4.1.2. Синкретизм у словозмінній парадигмі дієслова
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.4.2. Синкретичні паралелі дієслова з іншими частинами мови
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.4.3. Польова структура категорії дієслова
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.5.
Ступені
поширення
синкретизму
в
прикметникових Ошибка!
категорійних формах
Закладка
не
определена.
3.5.1. Синкретичні явища всередині категорії прикметника
Ошибка!
Закладка
не
8
определена.
3.5.2. Синкретичні паралелі прикметника з іншими частинами Ошибка!
мови
Закладка
не
определена.
3.5.3. Польова структура категорії прикметника
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.6. Основні/неосновні вияви синкретизму з-поміж прислівників
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.6.1. Синкретичні явища всередині категорії прислівника
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.6.2. Синкретичні паралелі прислівника з іншими ядерними Ошибка!
частинами мови
Закладка
не
определена.
3.6.3. Польова структура категорії прислівника
Ошибка!
Закладка
не
определена.
3.7. Висновки до 3 розділу
Ошибка!
Закладка
не
9
определена.
ВИСНОВКИ
31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
53
ДОДАТКИ
200
10
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
_ – знак синкретичного збігу
=
–
знак,
після
якого
Д.в.; 4 – З.в., 5 – О.в.; 6 – М.в., 7 – К.в);
вказується
для діслова – особи (1 – перша особа; 2 –
кількість форм
друга особа; 3 – третя особа)
adj – прикметник
Скорочення в кодах, що стосуються
adv – прислівник
дієслівних словоформ
f – жіночий рід
a – інфінітив
fn – жіночий і середній рід
b – нак. сп. одн. 2 ос.
futur – майбутній час
c – нак. сп. мн. 1 ос.
imper – наказовий спосіб
d – нак. сп. мн. 2 ос.
imperson – безособова форма
e – майб. ч. одн. 1 ос.
inf – інфінітив
f – майб. ч. мн. 1 ос.
m – чоловічий рід
g – майб. ч. одн. 2 ос.
mf – чоловічий і жіночий рід
h – майб. ч. мн. 2 ос.
mn – чоловічий і середній рід
j – майб. ч. одн. 3ос.
n – середній рід
k – майб. ч. мн. 3ос.
nom – іменник
l – теп. ч. одн. 1 ос.
nonafix – безафіксальний
m – теп. ч. мн. 1 ос.
noncat– слова нечастиномовної природи
n – теп. ч. одн. 2 ос.
num – числівник
o – теп. ч. мн. 2 ос.
past – минулий час
p – теп. ч. одн. 3ос.
pl – множина
r – теп. ч. мн. 3ос.
ps – прислівник (у додатках)
s – мин. ч. чол. р.
pres – теперішній час
t – мин. ч. жін. р.
pron – займенник
u – мин. ч. сер. р.
s – однина
v – мин. ч. мн.
v – дієслово
w – безособова форма
цифри – для іменника, прикметника
означають відмінки (1 – Н.в., 2 – Р.в., 3 –
ВСТУП
Проблема виділення великих лексико-граматичних класів слів, що
називаються частинами мови, була поставлена ще в античній граматиці і
донині зберігає актуальність, оскільки однозначної загальноприйнятої
і
вичерпної класифікації на сьогодні ще не створено. Показово, що
десятикомпонентна усталена і традиційна, інколи її називають ще шкільною
класифікацією, незважаючи на свою зручність, викликала і викликає
обґрунтовану критику з погляду своєї наукової достатності. Сьогодні
опрацьовано не менше чотирьох критеріїв частиномовної класифікації, однак
дискусійним залишається питання щодо їхньої ієрархії, необхідності
врахування одного або кількох частиномовних критеріїв. При кваліфікації
частин мови в аспекті розвитку автоматизації обробки природної мови
відкритим також залишається питання доцільності виділення окремих частин
мови для аналізу й синтезу тексту. Очевидною причиною складності
класифікації слів є синкретизм у широкому розумінні: наявність в одиниць
спільної мовної ознаки (значення, форми, функції), що не дозволяє
однозначно зарахувати їх до певного класу. Потребує визначення статус
таких одиниць у межах певної частини мови і, відповідно, обсяг усього класу
слів.
Тому
актуальність
роботи
визначається
кількома
ключовими
чинниками: а) відсутністю загальноприйнятої й облігаторної класифікації
частин мови і постійно високим ступенем дискусійності кожної із
запропонованих на сьогодні типологій; б) дедалі серйознішим зацікавленням
дослідників теоретичними і прикладними питаннями, пов’язаними із
функціонуванням мовних одиниць, що мають синкретичну природу; в)
актуалізацією в українському мовознавстві досліджень у галузі прикладної
(математичної, комп’ютерної) лінгвістики, зокрема, опрацюванням систем
автоматизованого аналізу природного (усного чи письмового) мовлення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
розкриває один з аспектів наукових тем кафедри української мови
Донецького національного університету “Українська мовно-національна
картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти”
(0100U001962), “Граматичні, лексичні і семантичні одиниці в українській
національно-мовній картині
світу” (2005-2009
рр.). Тема дисертації
погоджена в Науковій координаційній раді “Українська мова” НАН України
(протокол № 14 від 20 лютого 2003 р.).
Об’єктом дисертаційного дослідження постають різноярусні вияви
синкретизму як джерела ускладнення визначення частиномовної належності
слова.
У
такому
розумінні
синкретизм
охоплює
явища
омонімії,
трансформації і взаємодії мовних одиниць на семантичному і граматичному
рівнях.
Предмет аналізу – синкретичні одиниці чотирьох основних частин
мови – центральних іменника й дієслова, а також периферійних прикметника
й прислівника.
Метою роботи є визначення обсягів синкретизму в системі частин
мови і встановлення типології синкретичних явищ на рівні частин мови з
урахуванням власне формального, семантичного і дериваційного аспектів.
Досягненню вказаної мети сприяє реалізація таких завдань:
-
вивчення сучасного стану теоретичних опрацювань у
царині проблеми синкретизму як загальномовного явища;
-
обґрунтування
широкого
розуміння
синкретизму
як
кількаплощинного феномена, що виступає родовим поняттям щодо
різних своїх виявів, зокрема, омонімії;
-
встановлення
типології
синкретичних
явищ
у
внутрішньочастиномовному і міжчастиномовному вимірах;
-
з’ясування закономірностей вияву принципів класифікації
частин мови, ієрархії цих принципів;
їхньої
розгляд наявних частиномовних класифікацій із погляду
наукової
обґрунтованості,
практичного значення;
послідовності, доцільності
й
-
створення
оптимальної
класифікації
частин
мови,
зорієнтованої головно на прикладний аспект використання й
можливість часткової або повної формалізації;
-
визначення особливостей польової структури ядерних
частин мови, простеження напрямів взаємодії між ними, з’ясування
закономірностей вияву омонімічних, трансформаційних явищ як
ускладнювачів частиномовної класифікації.
Методи дослідження. Мета й завдання дослідження визначили вибір
комплексу
методів
лінгвістичного
аналізу,
а
саме:
описового,
дистрибутивного аналізу, трансформаційного, математичних (кількісного,
статистичного) методів, методу компонентного аналізу.
Джерелами фактичного матеріалу є матеріали словників (зокрема,
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред..
В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.; «Словники України»,
версія 1.00, Ukrainian Lingua-Information Fund, 2001) і твори художньої
літератури, на основі яких укладено електронну базу української лексики з
повним або частковим розкриттям парадигми. Обсяг бази становить близько
34 030 дієслівних лексем, 63 951 іменникова, 40 537 прикметникових, 55 519
прислівникових, а з урахуванням усіх словоформ – 2,5 млн. одиниць.
Наукова новизна результатів дисертації полягає у послідовному
дослідженні синкретичних явищ, зокрема омонімії, взаємодії і трансформації
в розрізі частин мови на широкому лексикографічному матеріалі. Набуло
подальшого розвитку вчення про синкретизм як явище, що охоплює всі рівні
мовної системи. Удосконалено у зв’язку з урахуванням різнорівневих виявів
синкретизму трактування частин мови як польових утворень, запроваджено в
науковий обіг поняття напівпериферії та субпериферії в межах частини мови.
Окрім статистичної інформації щодо частотності різних виявів синкретизму,
вперше отримано практично вичерпний перелік одиниць, частиномовна
належнність яких і наявність конкретних грамем певної частини мови не
може бути однозначно визначена системами автоматизованого аналізу тексту
тільки на основі форми, а вимагає глибшого контекстного аналізу.
Теоретичне значення дослідження полягає у з’ясуванні критеріїв
частиномовної класифікації і створенні моделі, що трактує частини мови як
польові структури, на периферії яких перебувають одиниці синкретичної
природи, тобто такі, що поєднують у собі ознаки кількох лексикограматичних класів. Ця модель дозволяє кваліфікувати частини мови в
ширшому вимірі, водночас у межах кожної частини мови диференціювати
відповідні підкласи, розряди, підрозряди слів на ґрунті спільності семантики.
Практичне значення дисертації мотивується тим, що його результати
знайдуть
широке
застосування
в
галузі
прикладних
лінгвістичних
досліджень, зокрема автоматизованого опрацювання природної мови;
теоретичні напрацювання будуть використані при створенні теоретичної
граматики української мови, створенні навчальних посібників із морфології
української мови, опрацюванні спецкурсів і спецсемінарів з актуальних
проблем теоретичної морфології й автоматизованого опрацювання текстів,
написанні курсових і дипломних досліджень.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження виявів
синкретизму на зрізі частин мови отримані особисто здобувачем.
Апробація
роботи.
Результати
дослідження
були
предметом
обговорення на Х Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики
«Функціонування російської й української мови в епоху глобалізації» (м.
Ялта, 29 вересня – 4 жовтня 2003 р.); ХІ Міжнародній конференції з
функціональної лінгвістики «Функціональний опис природної мови і її
одиниць» (м. Ялта, 4-8 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-теоретичній
конференції «Граматичні читання-ІІІ» (м. Донецьк, лютий 2004 р.), на
засіданнях Всеукраїнського граматичного семінару (м. Донецьк, травень 2005
р.). Окремі розділи й уся дисертація загалом обговорювалися на засіданнях
кафедри української мови Донецького національного університету.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 5 публікаціях, 3
з яких надруковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
ВИСНОВКИ
У результаті дослідження було встановлено, що:
1) вивчення сучасного стану теоретичних опрацювань у царині
проблеми синкретизму дозволило виявити, що синкретизм як мовне явище
охоплює увесь спектр випадків, коли одна одиниця демонструє здатність до
подвійного тлумачення або вираження в межах однієї науково-теоретичної
парадигми. З цього погляду синкретизм як видове поняття включає омонімію
– збіг двох різних лексичних або граматичних значень в одній формі,
контамінацію – процес взаємодії між частинами мови, конденсацію у тому
випадку, якщо її результатом є зміна словом свого лексико-граматичного
класу.
Несумірними
з
синкретизмом
виступають
явища
дифузії
й
нейтралізації;
2) основним джерелом появи синкретизму в системі частин мови є
перехідність, а також інші процеси, наслідком яких є виникнення
синкретизму на рівні морфологічних класів слів, зокрема, синтаксична
деривація – утворення таких похідних слів, які зберігають лексичне значення
своїх твірних основ, але характеризуються інакшим морфологічним
оформленням; функціональне зближення слів, що належать до різних
категорійних класів, у таких синтаксичних умовах, які не дозволяють або
перешкоджають словоформам у реалізації їхніх граматичних властивостей;
3) синкретизм реалізується на формальному, функціональному і
семантичному рівнях. Одиниці першого з цих ярусів (синкретична форма)
характеризуються спільністю (збігом) формального вираження, причому
носієм синкретизму постає словоформа, а не флексія. На функціональному
рівні одиницею виступає синкретична функція, визначення якої ґрунтується
на розмежуванні первинних і вторинних синтаксичних функцій для різних
частин мови. Семантичний рівень синкретизму включає одиниці, об’єднані
дериваційними відношеннями й спільними семами. Тлумачення їх як
синкретичних спирається на виділення типового лексичного значення для
різних частин мови;
4) розмежовуються внутрішньочастиномовний (об’єднує одиниці
однієї частини мови) і міжчастиномовний (об’єднує одиниці різних частин
мови й характеризується набуттям або втратою синкретичними одиницями
окремих граматичних категорій) вияви синкретизму, причому перший
поділяється на внутрішньокатегорійний (випадки, коли формальний,
функціональний або семантичний рівні синкретизму реалізуються в межах
однакового набору грамем у словоформах) і міжкатегорійний (випадки,
коли формальний, функціональний або семантичний рівні синкретизму
реалізуються в межах неоднакового набору грамем у словоформах);
5) проблема виділення частин мови в історичній перспективі
розв’язувалася крізь призму інтуїтивного (Л.В.Щерба та ін.) і раціонального,
логічного підходів. Критерії виділення частин мови в межах останнього
(семантичний, синтаксичний і морфологічний) можуть використовуватися
поодинці (гомогенні класифікації – П.Ф.Фортунатов та ін.) або в комплексі
(гетерогенні
використання
–
В.В.Виноградов,
І.Р.Вихованець
та
в
дослідженнях,
зокрема,
прикладних
ін.).
З
погляду
системах
автоматизованого опрацювання тексту, оптимальною є 4-компонента
типологія, що включає іменник, дієслово, прикметник і прислівник;
6) система частин мови на українському ґрунті має польову структуру:
виділяються ядерні (іменник і дієслово) і периферійні (прикметник і
прислівник) частини мови. У межах кожної з них виокремлюються
субпериферії числівника і займенника;
7) кожна з частин мови характеризується польовою природою: ядро,
центр категорії складають непохідні, первинні одиниці, наділені повним
комплексом семантичних і граматичних ознак, а її периферію – похідні
утворення, що є наслідком взаємодії різних категорій;
8) виділяються такі вимоги до одиниць формально-граматичного ядра в
межах іменника: наявна повна парадигма словоформ (24,61%); не
допускається синкретизм у вираженні відмінкових і числових грамем
різними словоформами (41,82%); відсутнім є синкретизм у вираженні
словоформами грамем роду (97,75%); неприпустимим є синкретизм
(омонімія) різних відмінкових і числових словоформ в межах лексеми (єдина
лексема перса); не зафіксовано синкретизму різних відмінкових і числових
словоформ у межах різних лексем (83,32%);
9) формально-граматичне ядро дієслова складають одиниці, що
характеризуються: наявністю повної парадигми словоформ (40,05%); не
допускається
синкретизм
у
вираженні
гнізд
парадигми
різними
словоформами (4,61%); відсутнім є синкретизм у вираженні словоформами
грамем виду (98,09%); неприпустимим є синкретизм (омонімія) різних
словоформ в межах лексеми (99,79%); не зафіксовано синкретизму різних
словоформ у межах різних лексем (86,55%);
10) ядерними виступають прикметникові одиниці, що відповідають
вимогам: наявність повної парадигми словоформ (99,9%); не допускається
синкретизм у вираженні гнізд парадигми різними словоформами (0,04%);
неприпустимим є синкретизм (омонімія) різних словоформ в межах лексеми
(0%); не зафіксовано синкретизму (омонімії) різних словоформ у межах
різних лексем (86,58%);
11) оскільки в прислівника немає морфологічних категорій, він,
відповідно, позбавлений словозмінної парадигми, тому формальне ядро й
периферію можна виділяти тільки на підставі синкретизму (омонімії)
прислівникового слова з іншими адвербативними лексемами або словами
інших частин мови. Ядерними в цьому розрізі виступають формально
оригінальні прислівники (53301 – 96%);
12)
периферії
іменника,
дієслова,
прикметника
і
прислівника
характеризується синкретизмом властивих їм граматичних категорій,
причому виділяються напівпериферія, периферія і субпериферія в межах
кожної частини мови. Ступінь периферійності одиниці прямо пропорційний
її синкретичності й складності визначення її статусу в автоматизованому
морфологічному аналізі.
Вирішення
завдань
дисертаційного
дослідження
спиралося
на
використання структурних методів, методу кількісного й статистичного
аналізу, методу компонентного аналізу. Предметом дослідження постала
спеціально створена в програмному середовищі Microsoft Access база даних,
що включає чотири таблиці – для кожної з виділених частин мови –
іменника, дієслова, прикметника, прислівника. Таблиці містять повну
парадигму словоформ для кожної лексеми. У процесі дослідження для
кожної одиниці було встановлено й зафіксовано в окремій комірці наявність:
а) синкретизму словоформ в межах лексеми; б) синкретизму словоформ в
межах цієї ж частини мови; в) синкретизму в межах кожної з трьох інших
частин мови. У результаті була створена база даних, у якій кожну словникову
одиницю супроводжує набір спеціальних кодів, що вказує на те, яка саме
словоформа з якою саме має синкретичні паралелі. Вичерпність цієї бази
дозволяє покласти її в основу алгоритмів автоматичного аналізу мовлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абаев А.И. О подаче омонимов в словарях // Вопросы языкознания. –
1957. – №3. – С. 31-41.
2. Абросимова
Т.А.
Местоименные
глаголы
как
единицы
словаря
романских языков // Филологические науки. – 1976. – №3. – С. 65-73.
3. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. – М.: Едиториал УРСС, 2004, –
104 с.
4. Алпатов В.М. О разных подходах к выделению частей речи // Вопросы
языкознания. – 1986. – №4. – С. 37-46.
5. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. –
М.: Просвещение, 1966. – 304 с.
6. Апресян Ю.Д. Экспериментальные исследования семантики русского
глагола. – М.: Наука, 1967. – 251 с.
7. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. Числівник української
мови. – К.: Наук. думка, 1980. – 242 с.
8. Ахманова О.С. Словарь омонимов русского языка. – М.: Русский язык,
1986. – 448 с.
9. Бабайцева В.В. Гибридные слова в системе частей речи современного
русского языка // Русский язык в школе. – 1971. – №3. – С. 81-84.
10.Бабайцева В.В. Зона синкретизма в системе частей речи современного
русского языка // Филологические науки. – 1983. – №5. – С. 35-42.
11.Бабайцева В.В. Место переходных явлений в системе языка (на
материале частей речи) // Переходность и синкретизм в языке и речи. –
М.: Прометей, 1991. – С. 3-14.
12.Бабайцева В.В. Переходные конструкции в синтаксисе. – Воронеж:
Центр. чернозем. кн. изд-во, 1967. – 391 с.
13.Бабайцева В.В. Явления переходности в грамматике русского языка. –
М.: Дрофа, 2000. – 640 с.
14.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Издво иностр. лит., 1955. – 416 с.
15.Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. – М.: Едиториал
УРСС, 2003. – 360 с.
16.Басенкова И.А., Силин В.Л. Семантические корреляции родственных
слов разных лексико-грамматических класов // Филологические науки. –
1984. – №2. – С. 53-59.
17.Баудер А.Я. К лингвистической интерпретации явлений переходности в
грамматическом строе русского языка // Филологические науки. – 1980. –
№5. – С.79-83.
18.Баудер А.Я. Лексико-семантический аспект явлений переходности в
системе языка // Переходность и синкретизм в языке и речи. – М.:
Прометей, 1991. – С. 22-31.
19.Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. – К.: Наук. думка, 1991. – 171
с.
20.Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика
української мови. Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.
21.Білодід О.І. Граматична концепція О.О.Потебні. – К.: Вища школа,
1977. – 303 с.
22.Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. – Л.: Наука, 1976. –
255 с.
23.Бортэ Л.В. Глубина взаимодействия частей речи в современном русском
языке. – Кишинёв: Штиинца, 1977. – 108 с.
24.Бортэ Л.В. Проявление связей между частями речи в современном
русском языке. – Кишинев: Штиинца, 1979. – 120 с.
25.Васильева
А.К.
полнозначных
О
слов
природе
(на
частей
материале
речи
как
системы
индоевропейских
классов
языков)
//
Филологические науки. – 1973. – №6. – С.65-75.
26.Ващенко В.С. Морфологія української мови. – Дніпропетровськ: ДДУ. –
1980. – 51 с.
27.Ващенко В.С. Явища переходу в системі частин мови // Українська мова
в школі. – 1953. – №6. – С. 14-22.
28.Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях // Вопросы
языкознания. – 1960. – №5. – С. 3-17.
29.Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). – М.:
Высшая школа, 1986. – 640 с.
30.Винокур Г.О. Форма слова и части речи в русском языке // Винокур Г.О.
Избранные работы по русскому языку. – М.: Госучпедиздат, 1959. – С.
397-418.
31.Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академ.
граматика укр.. мови / І.Вихованець, К.Городенська / За ред. І.Вихованця.
– К.: Унів. вид-во „Пульсари”, 2004. – 400 с.
32.Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.:
Наук. думка, 1988. – 256 с.
33.Вихованець І.Р. Частиномовний статус інфінітива // Наукові записки
Вінницького
державного
педагогічного
університету
ім.
М.Коцюбинського: Зб. наук. праць. – Серія: Філологія. – Вінниця, 2000. –
Вип. 2. – С. 21-27.
34.Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна
мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1989. – 334 с.
35.Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика: Навчальний посібник. – Суми:
ВТД "Університетська книга", 2004. – 382 с.
36.Вопросы теории частей речи: На материале языков разных типов. – Л.:
Наука, 1968. – 343 с.
37.Воротников Ю.Л. Местоимения как "языковые категоризаторы" //
Филологические науки. – 2001. – №5. – С.42-49.
38.Высоцкая
И.В.
Лексико-грамматическое
описание
омокомплексов
ПРОСТО // Филологические науки. – 1999. – №2. – С.71-77.
39.Высоцкая И.В. Морфологический статус и синтаксические функции
слова "ничего" // Русский язык в школе. – 1992. – №2. – С. 40-42.
40.Высоцкая И.В. Полифункциональность как свойство русского слова //
Интернет-конференция
"Квантитативная
лингвистика
и
семантика
(КВАЛИСЕМ-2000)". – Декабрь 2000 г.
41.Гавранек Б. К вопросу размещения частей речи в грамматике //
Языкознание в Чехословакии: Сб. статей, 1956-1974. – М.: Прогресс,
1978. – с. 49-54.
42.Гайсина Р.М. Диалектика межкатегориального перехода понятия //
Переходность и синкретизм в языке и речи. – М.: Прометей, 1991. – С.
31-37.
43.Гайсина Р.М. Межкатегориальный переход понятия и обогащение
лексики. – Уфа: Изд-во Башкирского гос. ун-тета, 1985. – 81 с.
44.Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. –
К.: Наук. думка, 1982. – 248 с.
45.Голубева Н.П. К вопросу о причинах возникновения так называемых
субстантивированных прилагательных // Филологические науки. – 1970.
– №2. – С. 125-131.
46.Городенська
К.Г.
Морфологізація
транспозиційних
переходів
//
Теоретичні проблеми граматики. – Донецьк: ДонДУ, 1995. – С. 51-61.
47.Горпинич В.О. Морфологія української мови: Навчальний посібник
(текст лекцій). – Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. – 170 с.
48.Гринчишин Д.Г. Явище субстантивації в українській мові. – К.: Наук.
думка, 1965. – 112 с.
49.Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К.: Наук. думка, 1978. –
207 с.
50.Гусейнов Р.Н. О полевой структуре частей речи в диахронии (на
материале английских существительных) // Филологические науки. –
1987. – №4. – С.68-74.
51.Данилюк І.Г. Еволюція поглядів на частиномовний синкретизм // Х
международная
конференция
«Функционирование
русского
по
и
функциональной
украинского
языков
лингвистике
в
эпоху
глобализации»: Сб. науч. трудов. – Ялта: Доля, 2003. – С. 91.
52.Данилюк І.Г. Проблема класифікації частин мови: досягнення і
перспективи // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту
/ Науковий вісник Херсонського державного університету: Лінгвістика:
Збірник наукових праць. Випуск І. – Херсон: Видавництво Херсонського
держ. ун-ту, 2005. – С. 70-77.
53.Данилюк І.Г. Проблема класифікації частин мови: досягнення і
перспективи // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту:
Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 184-191.
54.Данилюк І.Г. Синкретизм у мові та мовленні: проблема термінології //
Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 12 / Укл.: Анатолій Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 32-37.
55.Данилюк І.Г. Формально-граматичний підхід до класифікації слів //
Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 13 / Укл.: Анатолій Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 40-45.
56.Демська-Кульчицька О. Основи національного корпусу української мови.
– К.: Інститут української мови НАН України, 2005. – 220 с.
57.Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. – К.: Вид-во АН
УРСР, 1964. – 163 с.
58.Докулил М. К вопросу о морфологической категории // Вопросы
языкознания. – 1967. – №6. – С. 3-16.
59.Дровникова Л.Н. Развитие падежного синкретизма форм числительных в
современном русском языке // Филологические науки. – 1993. – №1. – С.
110-115.
60.Дудко І. Неозначені займенники // Дивослово. – 2002. – №5. – С.16-18.
61.Есперсен О. Философия грамматики: 2-е изд. – М.: Едиториал УРСС,
2002. – 403 с.
62.Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание. – Л.: Наука, 1976. –
255 с.
63.Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К.: Наукова думка,
1984. – 255 с.
64.Загнитко
А.А.
Функционально-типологическая
коррелятивность
частеречной
парадигматики
и
парадигматики
морфологических
категорий // Лингвистика: Взаимодействие концепций и парадигм. –
Харьков: Основа, 1991. – Вып. 1. – Ч. 1. – С. 139-142.
65.Загнітко А.П. Взаємодія семантичних і дериваційних факторів у
вираженні граматичного роду іменників // Семасіологія і словотвір. – К.:
Наук. думка, 1989. – С. 175-179.
66.Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. – К.:
НМК ВО, 1990. – 132 с.
67.Загнітко А.П. Морфологічні категорії іменника в синтагматиці і
парадигматиці. – К., 1989. – 64 с.
68.Загнітко А.П. Семантика іменних категорій // Мовознавство. – 1990. – №
1. – С. 29-34.
69.Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К.,
1990. – 51 с.
70.Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія:
Монографія. – Донецьк: ДонДУ, 1996. – 437 с.
71.Загнітко А.П. Центр і периферія функціональної морфології //
Мовознавство. – 1991. – №2. – С. 54-60.
72.Земская Е.А. Современный русский язык / Словобразование. – М.:
Просвещение, 1973. – 304 с.
73.Инфантьева
Р.Н.
Принципы
и
методы
установления
системной
сочетаимости частей речи // Филологические науки. – 1981. – №5. – С.6367.
74.Івченко М.П. Числівники української мови. – К.: Вид-во Київськ. держ.
ун-ту ім. Т.Г.Шевченка, 1955. – 143 с.
75.Казаков В.П. Имена действия в грамматике и словаре // Филологические
науки. – 1993. – №3. – С. 102-106.
76.Каламова Н.А. К вопросу о переходности одних частей речи в другие //
Русский язык в школе. – 1961. – №5. – С. 56-59.
77.Калечиц Е.П. О составе явлений, рассматриваемых как переходные в
области частей речи // Переходность и синкретизм в языке и речи. – М.:
Прометей, 1991. – С. 38-43.
78.Калиущенко В.Д. Типология отименных глаголов. – К.: УМКВО, 1988.
88 с.
79.Карпенко Ю.О. Ще раз про критерії виділення частин мови //
Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 76-80.
80.Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ
«Юго-Восток, Лтд», 2003. – 184 с.
81.Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология. – М.: Наука, 1988. –
312 с.
82.Ким О.М. Омонимия на уровне частей речи в современном русском
языке: Материалы к спецкурсу. – Ташкент: Ташк. гос. ун-т, 1979. – 34 с.
83.Князев Ю.П. Синтаксическая деривация и части речи // Жизнь языка: Сб.
ст. к 80-летию М.В.Панова. – М.: Языки славянской культуры, 2001. –
С.88-92
84.Кожухарь Д.И. Соотношение прилагательного и наречия в современном
немецком языке // Филологические науки. – 1966. – №1. – С. 160-167.
85.Колесніков А. Лексико-граматичні розряди як факти об'єктивної
словникової граматики // Перспективи. – 1998. – №3/4. – С.22-26.
86.Костусяк
Н.М.
Категорія
ступенів
порівняння
прикметників
і
прислівників . – Луцьк: Вежа. – 2002. – 179 с.
87.Кочерган М.П. Лексическая сочетаемость омонимов и лингвистический
статус омонимии // Филологические науки. – 1981. – №5. – С. 47-55.
88.Кржижкова Е. Понятие нейтализации в морфологии // Языкознание в
Чехословакии: Сб. статей, 1956-1974. – М.: Прогресс, 1978. – С.119-133.
89.Кубрякова Е.С. Деривация, транспозиция, конверсия // Вопросы
языкознания. – 1974. – №5. – С. 64-76.
90.Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. – М.:
Наука, 1978. – 115 с.
91.Кузнецов В.Я. Слово как часть речи в грамматике и словарях русского
языка // Слово в синхронии и диахронии. – Тверь, ТверГУ, 1993. – С. 2833.
92.Кузнецов П.С. Опыт формального определения слова // Вопросы
языкознания. – 1964. – №5. – С. 75-77
93.Кузнецова Е.В. Части речи и лексико-семантические группы слов //
Филологические науки. – 1975. – №5. – С.78-86.
94.Кураков В.И. Синкретизм и типология грамматических категорий: На
материале именных категорий немецкого и русского языков //
Лингвистические явления в системе языка и в тексте. – Волгоград: : Издво ВолГУ, 1997. – Вып.1. – С.81-90.
95.Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. –
456 с.
96.Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л.А.Булаховського.
– Т.1. – К.: Рад. шк., 1951. – 519 с.
97. Кучеренко І.К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце
в системі частин мови // Мовознавство. – 1967. – №4. – С. 12-20.
98. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. –
Вінниця: «Поділля-2000», 2003. – 464 с.
99. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови:
Морфологія. – К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1961. – 172 с.
100. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. – М.: Прогресс,
1978. – 543 с.
101. Левицкий В.В. Семантический синкретизм в индоевропейском и
германском // Вопросы языкознания. – 2001. – №4. – С.94-106.
102. Леонова М.В. Субстантивація прикметників в українській мові //
Українська мова і література у школі. – 1960. – №1. – С.20-25.
103. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К.:
Вища шк., 1983. – 264 с.
104. Леонтьев А.А. Фиктивность семантического критерия при определении
частей речи // Вопросы теории частей речи на материале языков
различных типов. – Л.: Наука, 1968. – С. 80-86.
105. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. –
М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 865 с.
106. Лукин М.Ф. К вопросу о частеречном объекте числительных //
Филологические науки. – 2000. – №4. – С.65-72.
107. Лукин М.Ф. Критерии перехода частей речи в современном русском
языке // Филологические науки. – 1986. – №3. – С. 49-56.
108. Лукин
М.Ф.
Переход
частей
речи
или
их
субституция
//
Филологические науки. – 1982. – №2. – С. 78-81.
109. Лукин М.Ф. Трансформация частей речи в современном русском языке.
– Донецк: ДонГУ, 1973. – 100 с.
110. Лукин О.В. Дискуссии о частях речи и "Вопросы языкознания" в 50-е
годы // Вопросы языкознания. – 2002. – №1. – С.35-47.
111. Лукин О.В. Части речи в античной науке (логика, риторика,
грамматика) // Вопросы языкознания. – 1999. – №1. – С.131-141.
112. Лукин О.В. Части речи в средние века (предпосылки и контекст) //
Вопросы языкознания. – 2001. – №6. – С.138-145.
113. Малаховский Л.В. Теория лексической и грамматической омонимии. –
Л.: Наука, 1990. – 240 с.
114. Марчук Е.Н. Основы компьютерной лингвистики. – М.: МПУ, 2000. –
226 с.
115. Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. – К.: Рад. школа, 1974. – 184 с.
116. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.1. – М.: Языки русской
культуры, 1997. – 543 с.
117. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.2. – М.: Языки русской
культуры, 1998. – 401 с.
118. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.3. – М.: Языки русской
культуры, 2000. – 368 с.
119. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.4. – М.: Языки русской
культуры, 2001. – 584 с.
120. Мельчук И.А. Курс общей морфологии. – Т.5. – М.: Языки русской
культуры, 2001. – 546 с.
121. Меркулова М.Г. Морфологическая транспозиция в современном
русском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук. – М., 1997. – 20 с.
122. Мигирин В.Н. Очерки по теории процессов переходности в русском
языке. – Бельцы, 1971. – 199 с.
123. Мурясов Р.З. Лексико-грамматические разряды в грамматике и
словобразовании // Вопросы языкознания. – 1999. – №4. – С.56-70.
124. Мухин
А.М.
Понятие
нейтрализации
и
функциональные
лингвистические единицы // Вопросы языкознания. – 1962. – №5. – С. 5361.
125. Немченко В.Н. О разграничении частей речи в современном русском
языке (имена прилагательные в их отношении к другим частям речи). –
Горький: [Б.И.], 1975. – 79 с.
126. Немченко В.Н. Современный русский язык / Словообразование. – М.:
Высш. шк., 1984. – 255 с.
127. Новиков
Л.А.
Омонимия
отглагольных
существительных
в
современном русском языке, возникающая в результате распада
полисемии // Новиков Л. А.. Избранные труды. – Том II. – М.: Узд-во
РУДН, 2001. – С. 509-525.
128. Ожоган В.М. Займенникові слова у граматичній структурі сучасної
української мови. – К.: Вид-во Інституту української мови, 1997. – 230 с.
129. Ондрус Павел. Количественные слова в системе частей речи //
Филологические науки. – 1971. – №1. – С.59–67.
130. Панов М.В. О частях речи в русском языке // Филологические науки. –
1960. – № 4. – С. 3-14.
131. Переходность и синкретизм в языке и речи: Межвуз. сб. науч. тр. – М.:
Прометей, 1991. – 267 с.
132. Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. – М.:
Эдиториал УРСС, 2001. – 432 с.
133. Поспелов Н.С. Проблема частей речи в русском языке // Поспелов Н.С.
Мысли о русской грамматике. – М.: Наука, 1990. – С.14-25.
134. Поспелов Н.С. Учение о частях речи в русской грамматической
традиции. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1954. – 36 с.
135. Потапешкина М.В. К вопросу о переходности частей речи в русском
языке // Языковые категории и закономерности. – Кишинев, 1990. –
С.106-111.
136. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике: В 4 т. – М.: Учпедгиз,
1958. – Т.1-2. – 536 с.; М.: Просвещение, 1968. – Т.3. 551 с.; 1985. – Т.4. –
Вып. 1. – 287 с.; 1977. – Т.4. – Вып. 2. – 406 с.
137. Проблемы функциональной грамматики: Полевые структуры / Отв. ред.
А.В.Бондарко, С.А.Шубик. – СПб.: Наука, 2005. – 480 с.
138. Пророкова
В.М.
О
частичной
семантической
омонимии
//
Филологические науки. – 1959. – №2. – С.157-168.
139. Рогожникова Р.П. Соотношение слова, формы слова и части речи //
Язык: история и современность. – СПб: Изд-во СПб. ун-та, 1996. – С.6167.
140. Руделев В.Г. Об иерархических отношениях в системе частей речи
русского языка // Вестник Тамбовского ун-та. / Сер.: Гуманитарные
науки. – Тамбов, 1999. – Вып.2. – С.122-125.
141. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. – М.: Аграф, 1997. – 384 с.
142. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.:
Наук. думка, 1988. – 240 с.
143. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наук. думка,
1971. – 315 с.
144. Савченко
А.Н.
Части
речи
как
грамматические
и
лексико-
грамматические классы в индоевропейских языках // Вопросы теории
частей речи. – Л.: Наука, 1968. – С.185-190
145. Савченко О.Н. Що таке частини мови? // Українська мова в школі. –
1953. – №4. – С.3-12.
146. Сасинович Е.С. Адвербіалізація дієприслівників в українській мові //
Українська мова і література у школі. – 1961. – №1. – С.20-27.
147. Сидоренко
Е.Н.
Морфология
современного
русского
языка.
–
Симферополь: Крымское учебно-педагог. изд-во, 2002. – Ч.1. – 170 с.;
Ч.2. – 2003. – 166 с.
148. Сич В.Ф. Перехід у займенники слів інших частин мови // Українська
мова і література у школі. – 1984. – №10. – С.28-32.
149. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. – М.: Наука, 1981. –
360 с.
150. Суник О.П. Общая теория частей речи. – М.: Наука, 1966. – 130 с.
151. Супрун А.Е. Грамматические свойства слов и части речи // Вопросы
теории частей речи на материале языков различных типов. – Л.: Наука,
1968. – С. 208-218.
152. Супрун А.Е. Эволюция системы частей речи в славянских языках. –
Минск: Университетское, 1988. – С.273-277.
153. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред.
І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969. – 583 с.
154. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. – М.: Прогресс, 1988. –
654 с.
155. Тихомирова Т.С. К вопросам о переходности частей речи //
Филологические науки. – 1973. – №5. – С. 79-87.
156. Тышлер И.С. К разграничению полисемии и омонимии (на материале
английского языка) // Филологические науки. – 1963. – №4. – С.143-149.
157. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. –
752 с.
158. Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит / За
ред. проф. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 162 с.
159. Ушаков Д.Н. Краткое введение в науку о языке. – М.: Работник
просвещения, 1925. – 146 с.
160. Фортунатов Ф.Ф. Избранные труды. – Т. 1. – М.: Госучпедиздат, 1956. –
450 с.
161. Франчук В.Ю. Перехід відносних прикметників у якісні // Українська
мова і література у школі. – 1964. – №12. – С.21-25.
162. Хлебникова
И.Б.
Морфологическая
омонимия
как
структурная
особенность английского языка // Филологические науки. – 1962. – №1. –
С. 56-69.
163. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Харків: Вид-во Харківськ.
держ. ун-ту, 1960. – 124 с.
164. Части речи: Теория и типология. – М.: Наука, 1990. – 267 с.
165. Чесноков П.В. Явления переходности между словом и единицами
ближайших к нему уровней // Переходность и синкретизм в языке и речи.
– М.: Прометей, 1991. – С. 14-22.
166. Чеснокова Л.Д. Имена числительные и имена собственные //
Филологические науки. – 1996. – №1. – С.104-111.
167. Чеснокова
Л.Д.
Порядковые
числительные
в
аспекте
теории
синкретизма // Переходность и синкретизм в языке и речи. – М.:
Прометей, 1991. – С. 44-54.
168. Чеснокова
Л.Д.
Синкретизм
в
сфере
членов
предложения
//
Филологические науки. – 1988. – №4. – С. 41-47.
169. Чуглов
В.П.
Особенности
функционирования
местоимений-
прилагательных // Филологические науки. – 1988. – №4. – С. 55-60.
170. Шарандин А.Л. Иерархические отношения в системе частей речи
русского языка // Вестник Тамбовского ун-та. / Сер.: Гуманитарные
науки. – Тамбов, 1998. – Вып. 1. – С.20-28.
171. Шахматов А.А. Синтаксис русского языка. – М.: Эдиториал УРСС,
2001. – 620 с.
172. Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник /
Л.Ю.Шевченко, В.В.Різун, Ю.В.Лисенко; За ред. О.Д.Пономаріва. – К.:
Либідь, 1996. – 320 с.
173. Шигуров В.В. Переходные явления в области частей речи в синхронном
освещении: Учеб. пособие. – Саранск: Изд-во Саранского ун-та, 1988. –
87 с.
174. Шигуров
В.В.
Разновидности
функциональной
транспозиции
словоформ в системе частей речи русского языка // Филологические
науки. – 2001. – №6. – С. 59-65.
175. Шигуров В.В. Ступени прономинальной транспозиции языковых
единиц в русском языке // Бодуэновские чтения: Бодуэн де Куртенэ и
современная лингвистика: Междунар. науч. конф. (Казань, 11-13 дек.
2001 г.): Труды и материалы: В 2 т. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2001. –
Т. 1. – C.183-186.
176. Щерба Л.В. Избранные работы по русскому языку. – М.: Учпедгиз,
1957. – 187 с.
177. Явления переходности в системе частей речи // Философия и наука на
рубеже веков: Екатеринбург-Нижневартовск, 17-21 апреля 2000 г. –
Екатеринбург, 2001. – С.80-84.
178. Яцкевич Л.Г. О субстантивной транспозиции русских прилагательных в
речи // Филологические науки. – 1977. – №4. – С.101-106.
179. Aronoff M. Morphology by itself: stems and inflectional classes. –
Cambridge, MA.: MIT Press, 1994. – 622 pp.
180. Baerman M. Typology and the formal modelling of syncretism // Yearbook
of Morphology 2004, ed. by G. Booij and J. van Marle. – Dordrecht: Kluwer,
2005. – P. 41-72.
181. Baerman M., Brown D. Case syncretism // World atlas of language
structures, ed. by M. Haspelmath, M. Dryer, D. Gil and B. Comrie. – Oxford:
Oxford University Press, 2005. – P. 118-121.
182. Baerman M., Brown D., Corbett G.G. The Syntax-Morphology Interface: A
Study of Syncretism. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – 279
p.
183. Bazell C.E. A question of syncretism and analogy // Transactions of the
Philological Society, 1960. – P. 1-12.
184. Blevins J. P. Syncretism and paradigmatic opposition // Linguistics and
Philosophy. – 1995. – 18. – P. 113-152.
185. Bybee J.L. Morphology: a study of the relation between meaning and form. –
Amsterdam: Benjamins, 1985. – 234 p.
186. Carstairs A. How lexical semantics constrains inflectional allomorphy //
Yearbook of Morphology 1997, ed.by Geert Booij and Jaap van Marle. –
Dordrecht, Boston, London: Kluwer, 1998. – P. 81-24.
187. Carstairs A., Stemberger J.P. A processing constraint on inflectional
homonymy // Linguistics. – 1988. – 26/4. – P. 601-17.
188. Carstairs-McCarthy A. Outlines of a constraint on syncretism // Folia
Linguistica. – 1984. – 18. – P. 73-85.
189. Carstairs-McCarthy A. Syncretism // The Encyclopedia of Language and
Linguistics / Asher, R.E. and Simpson, J.M.Y. (eds.). – Oxford: Pergamon,
1994, v.8. – P. 4453-4454.
190. Coleman R. The Assessment of Paradigm Stability: Some Indo-European
Case Studies // Paradigms: The economy of inflection, ed. by Frans Plank. –
Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. – P. 197-212.
191. Crystal D. The Cambridge encyclopedia of the English language. –
Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 489 p.
192. Daneš F. The Relation of Centre and Periphery as a Language Universal //
Travaux linguistiques de Prague, 2: Les problemes du centre et de la peripherie
du system de la langue. – Prague: Academia, 1966. – Р. 9–21.
193. Dictionaire de linguistique. – Paris: Librairie Larousese, 1973. – 516 p.
194. Gunkel L. Syncretism and Case Underspecification in Polish Noun
Paradigms.
//
Generative
Linguistics
in
Poland:
Morphosyntactic
Investigations. – Warsaw: Inst. Podstaw Informatyki PAN, 2003. – P. 47-62.
195. Gvozdanović J. Syncretism and Paradigmatic Patterning of Grammatical
Meaning // Paradigms, ed. by F.Plank – Berlin: Moutonde Gruyter, 1991. – P.
133-160.
196. Huddleston R. Homonymy in the English verbal paradigm // Lingua. – 1975.
– 37. – P. 151-176.
197. Leiss E. Synkretismus und Natürlichkeit // Folia Linguistica. – 1997. – 31/12. – S. 133-160.
198. Luraghi S. Paradigm size, possible syncretism, and the use of cases with
adpositions in inflectional languages // Paradigms: The Economy of Inflection,
ed. by Franz Plank,. Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. – P. 57-74.
199. Luraghi S. Patterns of case syncretism in Indo-European languages // Papers
from the VIIth International Conference on Historical Linguistics –
Amsterdam: Benjamins, 1987. – P. 355-371.
200. Martinet A. Neutralisation et synctretisme // Linguistique. – 1968. – 1. – P.
1-20.
201. McCreight K., Chvany C. V. Geometric representation of paradigms in a
modular theory of grammar // Paradigms: The economy of inflection, ed. by
Frans Plank. – Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. – P. 91-112.
202. Meiser, G. Syncretism in Indo-European languages // Transactions of the
Philological Society. – 1992. – 90/2. – P. 187-218.
203. Milan B., Pettersson T. Neutralization in case morphology // Working Papers
(Lund University, Dept of Linguistics). – 1988. – 33. – P. 5-21.
204. Mluvnice češtiny. – T.2. – Praha: Academia, 1986. – 536 s.
205. Rix H. Morphologische Konsequenzen des Synkretismus // Proceedings of
the Fourteenth International Congress of Linguists. – Berlin: Akademie
Verlag, 1987. – P. 1437-1441.
206. Serbat G. Le syncrétisme des cas // Subordination and other topics in Latin,
ed. by G. Calboli. – Amsterdam: Benjamins, 1989. – P. 273-286.
207. Stump G. T. Inflectional morphology: a theory of paradigm structure. –
Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 324 p.
208. Trnka B. A few remarks on homonymy and neutralisation // Selected Papers
in general linguistics. – The Hague: Mouton, 1992. – P. 356-362.
209. Wiese B. Iconicity and Syncretism // Theoretical Linguistics and
Grammatical Description, ed. by Robin Sackmann. – Amsterdam: John
Benjamins, 1996. – P. 323-344.
210. Współczesnego
jęnzyka
polskiego.
Morfologia
/
Pod
red.
R.Crzegorczykovej, R.Laskovskiego, Hacz Wróbla. Vyd. drugie, zm. –
Warszawa: Vyd-vo naukowe PVN, 1998. – 634 s.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вінграновський М. Манюня: Повісті. Оповідання. Есе., – Львів:
Літопис, 2003. – 318 с.
2. Грицюк С. Таємні рани провин. – К.: Котигорошко ЛТД, 1994. – 427 с.
3. Гусейнов Г. Станційні пасторалі (сповідь дитинства). – Кривий Ріг:
Видавничий дім, 1999. – С. 5-263.
4. Захарченко В.І. «Пий Воду з криниці твоєї…»: Роман. – К.: Укр.
письменник, 2004. – 215 с.
5. Іваничук Р.І. Журавлиний крик: Роман. – Харків: Світовид, 2001. – 384
с.
6. Кожелянко В. Дефіляда: Роман, новели. – Львів: Кальварія, 2001. – 196
с.
7. Роздобудьо Ірен. Мерці: Роман. – Львів: Кальварія, 2001. – 212 с.
8. Ткачук М. Гра з тінню або Нічний партнер: Роман. –Львів: Кальварія,
2003. –192 с.
9. Ульяненко О. Дофін Сатани: Роман. – Харків: Фоліо, 2003. – 270 с.
10.Яворівський В.О. Перед тим, як жити. – К.: Укр. письменник, 2001. –
285 с.
.Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке:
http://www.mydisser.com/search.html
