Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по
ссылке: http://www.mydisser.com/search.html
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
БОНДАРЕНКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА
–
УДК 378.1:62
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ
КОМП’ЮТЕРНИХ НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМ У МАЙБУТНІХ
ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2012
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту України, м. Харків.
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент
САЖКО Галина Іванівна,
Українська інженерно-педагогічна академія, доцент
кафедри інформатики та комп’ютерних технологій,
м. Харків.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
Національної академії педагогічних наук України
МОРЗЕ Наталія Вікторівна,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
проректор, м. Київ;
кандидат технічних наук, доцент
ХОМЕНКО Віталій Григорович,
Бердянський державний педагогічний університет,
директор Інституту освітніх інженерно-педагогічних
технологій, завідувач кафедри комп’ютерних технологій
в управлінні та навчанні, м. Бердянськ.
Захист відбудеться “28” вересня 2012 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти Національної
академії педагогічних наук України за адресою 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе,
буд. 98, 6 поверх, зала засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту професійно-технічної
освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою:
03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98.
Автореферат розісланий “21” серпня 2012 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
Т.В. Волкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність
теми.
Стрімкий
розвиток
інформаційних
і
телекомунікаційних технологій, перехід до активного впровадження
комп’ютерної техніки в усі сфери економічного та суспільно-політичного
життя висувають підвищені вимоги до змісту й процесу підготовки сучасних
фахівців. Ефективне використання комп’ютерних технологій, зокрема
комп’ютерних навчальних систем, для забезпечення належної якості
професійно-технічної освіти можливе за наявності інженерів-педагогів, які
володіють не лише певною сукупністю знань, умінь і навичок у галузі
комп’ютерних технологій, а й здатні їх застосувати на практиці. Цим
зумовлюється необхідність пошуку інноваційних моделей і методик підготовки
майбутніх інженерів-педагогів до реалізації завдань з розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у навчально-виробничому процесі
професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ).
Концептуальні положення щодо модернізації професійно-технічної освіти,
її інформатизації відображені у: законах України “Про Концепцію Національної
програми інформатизації” (1998), “Про Національну програму інформатизації”
(1998), “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007–2015 роки” (2007), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на
2012–2021 рр. (2011). У Державній цільовій програмі розвитку професійнотехнічної освіти на 2011–2015 рр. зазначено, що важливою умовою
забезпечення належної її якості є впровадження у навчальний процес
інформаційно-комунікаційних технологій нового покоління, створення
електронних бібліотек, оснащення ПТНЗ сучасними комп’ютерними
комплексами.
Проблему підготовки майбутніх фахівців технічного профілю
досліджували вітчизняні і зарубіжні науковці у таких напрямах: основні
положення професійної діяльності інженера-педагога та його підготовки
(С. Артюх, А. Ашеров, Н. Брюханова, Е. Зеєр, О. Коваленко, М. Лазарєв,
О. Романовський, Н. Рубан та ін.); психолого-педагогічні аспекти інженерної
діяльності (Є. Климов, В. Моляко, К. Платонов, Ю. Стрєлков, Ю. Трофімов,
М. Фоміна та ін.); сучасні педагогічні технології в професійній підготовці
майбутніх фахівців (Р. Гуревич, Н. Морзе, С. Сисоєва та ін.); формування вмінь
самостійної роботи та їх роль у підготовці фахівців (І. Бендера, Л. Волкотруб,
В. Гатун, Н. Голуб, В. Тюріна та ін.); формування професійних умінь у
майбутніх інженерів-педагогів (І. Васильєв, Г. Сажко, В. Хоменко та ін.).
Проблему формування готовності грунтовно досліджували Д. Узнадзе,
А. Прангішвілі, В. Дорохіна, Л. Карамушка, В. Моляко, О. Проскура,
М. Дьяченко, А. Пуні, Г. Коджаспірова, Е. Перькова, В. Кондрашова,
Л. Кандибович, Л. Сохань, С. Гриншпун; особливості формування готовності у
майбутніх: педагогів – Н. Ломовцева, Р. Моцик, Г. Шмакова, А. Шевченко,
Л. Гончаренко, Т. Політаєва; інженерів – О. Алфьоров, Д. Савєльєв,
Ю. Бабулевич, С. Доценко, Т. Шестакова, Л. Султанова, Л. Гончаренко,
О. Серняк, М. Карченкова, Ю. Шаповал, І. Гавриш, О. Кривильова; інженерівпедагогів – О. Макаренко, М. Кудінов та ін.
Проте формування готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем (КНС) у майбутніх інженерів-педагогів залишилося поза
увагою науковців. Під час вивчення стану професійної підготовки майбутніх
інженерів-педагогів виявлено суперечності між: соціальним замовленням
суспільства на інженерів-педагогів з високим рівнем готовності до розробки та
використання КНС у професійній діяльності та відсутністю моделі і
педагогічних умов формування цієї готовності; потребою у впровадженні
комп’ютерних навчальних систем у професійну підготовку інженерів-педагогів
та недостатньою розробленістю відповідних для цього методик; необхідністю
проведення моніторингу процесу формування готовності майбутніх інженерівпедагогів до розробки та використання КНС у професійній діяльності та
відсутністю методичних рекомендацій щодо визначення критеріїв, показників й
засобів діагностики рівня сформованості цієї готовності.
Актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість й
необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми
дисертаційного дослідження “Формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерівпедагогів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано згідно з науково-дослідною роботою
Української інженерно-педагогічної академії на тему “Формування готовності
до розробки та використання автоматизованих навчальних систем у майбутніх
інженерів-педагогів” (РК № 0108U005016).
Тему дисертації затверджено вченою радою Української інженернопедагогічної академії (протокол №8 від 15.02.2011 р.) та узгоджено в
Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і
психологічних наук в Україні НАПН України (протокол № 1 від 31.01.2012 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити модель і методику поетапного формування готовності, критерії,
показники й засоби діагностики кількісного та якісного оцінювання рівнів
сформованості готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.
Відповідно до мети дослідження визначено такі задачі:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування готовності до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх
інженерів-педагогів у педагогічній теорії і практиці.
2. Визначити суть, зміст поняття “готовність до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем” та її структуру щодо професійної підготовки
майбутніх інженерів-педагогів.
3. Розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити модель і
педагогічні умови формування готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.
4. Удосконалити й апробувати методику поетапного формування
готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у
майбутніх інженерів-педагогів.
5. Визначити критерії, показники й засоби діагностики кількісного та
якісного оцінювання рівнів сформованості готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерівпедагогів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх інженерівпедагогів.
Предмет дослідження – модель і методика поетапного формування
готовності, критерії, показники та засоби діагностики кількісного і якісного
оцінювання рівнів сформованості готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів (на прикладі
напряму підготовки “Професійна освіта” за спеціальностями: “Економіка
підприємств, маркетинг і менеджмент”; “Безпека життєдіяльності та охорона
праці”; “Експлуатація та ремонт міського та автомобільного транспорту”).
Методи
дослідження.
Для
розв’язання
поставлених
завдань
використовувався
комплекс
методів
теоретичного,
емпіричного й
експериментального дослідження:
теоретичні – аналіз теоретичних джерел із питань теорії і практики
формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійної
діяльності; концептуально-порівняльний аналіз для виявлення понятійнокатегоріального апарату, визначення теоретичних і прикладних аспектів
дослідження; класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних
даних, зокрема класифікація комп’ютерних навчальних систем на сучасному
етапі їх розвитку; конкретизація теоретичних знань; моделювання процесу
формування готовності та процесу розробки комп’ютерних навчальних систем;
емпіричні – вивчення, оцінювання і прогнозування сучасного стану
формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем у майбутніх інженерів-педагогів; спостереження та самоспостереження
при вивченні професійної діяльності розробника комп’ютерних навчальних
систем; метод ранжування компонентів готовності; анкетування та експертна
оцінка для побудови шкали відношень компонентів готовності; тестування для
оцінки мотиваційного та емоційно-вольового компонентів готовності;
експериментальні – педагогічний експеримент (констатувальний,
формувальний і порівняльний етапи) для визначення ефективності розробленої
моделі та методики поетапного формування готовності, критеріїв, показників і
засобів діагностики кількісного та якісного рівнів сформованості готовності;
статистичні – методи комп’ютерного опрацювання отриманих даних,
зокрема математичні методи статистичної обробки експериментальних даних
(перевірка статистичних гіпотез, побудова функцій розподілу), за допомогою
яких визначено кількісні залежності між показниками дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– уперше: обґрунтовано зміст і структуру готовності майбутнього
інженера-педагога до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем у складі операційно-діяльнісного, когнітивного, мотиваційного,
емоційно-вольового й суб’єктного компонентів, а також побудована шкала їх
співвідношення в загальній структурі готовності; розроблено модель
формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем у майбутніх інженерів-педагогів, яка характеризується конкретизацією
цілей, форм, методів і засобів формування готовності, а також включенням до її
структури основних видів забезпечення реалізації даного процесу, зокрема
комп’ютерних засобів діагностики рівня сформованої готовності; обґрунтовано
педагогічні умови формування готовності майбутнього інженера-педагога до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем (структурнозмістове забезпечення процесу формування готовності, створення програмних
компонентів інформаційного навчального середовища з керованим змістом,
занурення майбутніх інженерів-педагогів у це середовище, моніторинг і
контроль процесу формування їх готовності);
– удосконалено методику поетапного формування готовності майбутніх
інженерів-педагогів, як теоретично обґрунтовану навчальну систему (у складі
базового, основного та рівня вдосконалення готовності);
– дістали подальший розвиток: критерії, показники й засоби діагностики
кількісного та якісного оцінювання рівнів сформованості готовності до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх
інженерів-педагогів; зокрема графоаналітичний метод оцінювання рівнів
сформованості готовності дає змогу комплексно оцінити загальний рівень
сформованості цієї готовності за всіма її компонентами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні
основних результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес
підготовки майбутніх інженерів-педагогів, що здійснено шляхом розробки:
навчально-методичного забезпечення дисципліни “Технічні засоби навчання”
(робоча програма дисципліни, методичні вказівки до виконання лабораторних
робіт і завдань для самостійної роботи студентів, конспект лекцій з дисципліни
й тестові завдання); програмних засобів інформаційного навчального
середовища, що охоплюють комп’ютерну навчальну систему із дисципліни
“Технічні засоби навчання” та її дистанційний навчальний курс, комп’ютерну
модель оцінювання рівня сформованої готовності майбутніх інженерівпедагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем та
комп’ютерну систему автоматизації тестових досліджень оцінювання
компонентів готовності.
Основні положення і результати дослідження впроваджено в навчальний
процес таких ВНЗ: Української інженерно-педагогічної академії (акт
№1/2012/ІКТ від 20.03.2012 р.); Луцького національного технічного
університету (акт №5 від 24.02.2012 р.); Сумського національного аграрного
університету (акт №3 від 30.03.2012 р.); Тернопільського національного
педагогічного університету імені В. Гнатюка (акт від 6.04.2012 р.); Сумського
державного університету (акт №1-кн від 6.04.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті “Критеріальні проблеми
формування готовності майбутнього інженера-педагога до створення й
використання електронних навчальних посібників у професійній діяльності”,
написаній спільно з А. Ашеровим, дисертантові належать аналіз літературних
джерел щодо дослідженості проблеми готовності та визначення коефіцієнтів
готовності до розробки й використання комп’ютерних навчальних систем.
У статті “Оцінка готовності майбутнього інженера-педагога до розробки та
використання електронних навчальних посібників”, написаній також спільно з
А. Ашеровим, дисертантом особисто визначено вимоги до створення
електронних навчальних посібників і структурування рівнів умінь.
У статті “Професіограма інженера-педагога-розробника комп’ютерних
навчальних систем”, написаній спільно з Г. Кожевніковим, автором
запропоновано визначення етапів розробки професіограми, а також аналіз
професійної діяльності інженерів-педагогів – розробників комп’ютерних
навчальних систем.
У статті “Модель оцінки готовності майбутніх інженерів-педагогів до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем”, написаній
спільно з Г. Кожевніковим та А. Павленко, дисертантом обґрунтовано
постановку завдання, вибір методів рішення завдань і структурування етапів
розв’язування завдання з моделювання системи оцінювання готовності
майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем.
В авторському свідоцтві “Комп’ютерна програма “Комп’ютерна модель
оцінки готовності фахівців до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем”, яке отримано спільно з Г. Кожевніковим, Є. Громовим та
А. Павленко, автором визначено постановку завдань, вибір методів і засобів їх
реалізації.
В авторському свідоцтві “Комп’ютерна програма “Програмний комплекс
для оцінки компонентів готовності фахівця до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем”, яке отримано спільно з Г. Кожевніковим та
Ю. Липчанською, дисертантом визначено постановку завдань й засобів їх
реалізації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дослідження доповідалися на таких наукових, науково-практичних і науковометодичних конференціях:
– міжнародних: “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура,
духовність” (Харків, 2008), “Якість технологій – якість життя” (Харків, 2011),
“Efektivni nastroje modernich ved – 2010” (Praha, 2010), “Vedecky potencial sveta –
2007” (Praha, 2007), “Сучасні освітні технології у підготовці майбутніх
фахівців” (Львів, 2011);
– всеукраїнських: “Проблеми підготовки педагога професійного навчання:
теорія і практика” (Кривий Ріг, 2007), “Соціально-психологічні, педагогічні,
фізичні, юридичні та методичні проблеми підготовки фахівців у сучасних
умовах” (Горлівка, 2006), XL-XLII, XLIV науково-практичні конференції
науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів і співробітників
Української інженерно-педагогічної академії (Харків, 2006–2011).
Публікації. Основні результати дослідження відображені у 20 публікаціях
(у тому числі 9 – одноосібних), серед них: 4 статті у провідних наукових
фахових виданнях, 1 стаття – в іноземному виданні; 13 тез у збірниках
матеріалів конференції; 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 14 додатків на 168
сторінках, списку використаних джерел – 365 назв, із них 16 – іноземною мовою.
Загальний обсяг дисертації складає 387 сторінок друкованого тексту, основний
текст – 183 сторінки. Робота містить 14 таблиць на 13 сторінках, 21 рисунок на
14 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У
вступі
обґрунтовано
актуальність
проблеми
дослідження,
проаналізовано загальний стан її розробленості в педагогічній теорії та
практиці, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження,
розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів,
наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію й впровадження
результатів дослідження.
У першому розділі – “Формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерівпедагогів як психолого-педагогічна проблема” – здійснено історикопедагогічний аналіз процесу формування готовності інженерів-педагогів до
використання технічних засобів навчання; визначено суть, зміст поняття
“готовність майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем” та його структуру; висвітлено результати
стану формування готовності інженерів-педагогів до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем.
Результати аналізу проблеми показали, що впровадження у навчальний
процес ПТНЗ нових технічних засобів навчання на базі комп’ютерної техніки
гальмується недосконалим володінням майбутніми інженерами-педагогами
методиками раціональних методичних прийомів їх застосування у своїй
професійній діяльності.
Вивчення наукових джерел дало змогу з’ясувати, що немає єдиного
визначення поняття “готовність”. При цьому увага дослідників зосереджена на
певних особливостях цього складного феномена і різних трактуваннях поняття
“готовність”, а саме: здатність, настанова (Д. Узнадзе); стан, якість особистості
(К. Платонов); умови успішного виконання діяльності (В. Коропуліна); стійка
характеристика
особистості,
прогнозована
активність
особистості
(Л. Кандибович); цілеспрямоване відображення особистості (С. Максименко);
інтегральне (складне) утворення особистості (Г. Кручиніна); інтегративна
професійна характеристика особистості (М. Галицька) та ін. Структура
готовності визначалася на основі аналізу готовності до діяльності взагалі
(В. Моляко, С. Максименко, Ю. Пелех, М. Дьяченко, Л. Сохань, С. Гриншпун
та ін.) й готовності до педагогічної діяльності зокрема (Л. Кондрашова,
О. Перькова, К. Дурай-Новакова та ін.).
У розділі здійснено авторську класифікацію комп’ютерних систем і засобів
навчання для визначення готовності до діяльності з розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.
На основі аналізу професійної діяльності розробника КНС було уточнено
поняття “готовність до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем” як поліструктурне утворення майбутніх інженерів-педагогів у складі
операційно-діяльнісного, когнітивного, мотиваційного, емоційно-вольового і
суб’єктного компонентів, що визначає професійно важливі якості майбутніх
інженерів-педагогів та зумовлює рівень їх відповідності вимогам, що
висуваються до фахівців у педагогічній діяльності. Експертне дослідження
структури готовності дало змогу побудувати шкалу співвідношення
компонентів готовності (операційно-діяльнісний – 28,9 %, когнітивний –
25,1 %, мотиваційний – 23,2 %, емоційно-вольовий – 12,1 %, суб’єктний –
10,7 %), яка забезпечує в умовах обмеженого ресурсу часу підготовки
майбутніх інженерів-педагогів зосередити увагу на ключових напрямах
формування окремих компонентів цієї готовності.
На підставі вивчення нормативної документації з питань професійної
підготовки інженерів-педагогів зроблено висновок, що формування готовності
до розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів має
здійснюватися в межах дисципліни “Технічні засоби навчання”. Для
визначення місця цієї дисципліни розроблено синтезований фрагмент
структурно-логічної схеми навчального плану трьох спеціальностей, який
відображає перелік дисциплін, що є базовими для навчального предмета
“Технічні засоби навчання”, та дисциплін, які використовують знання й уміння,
сформовані в результаті вивчення щойно згаданого предмета. На основі
синтезованого фрагмента структурно-логічної схеми навчального плану
спеціальностей побудовано трирівневу графічну траєкторію формування
готовності майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання КНС.
У другому розділі – “Науково-методичне обґрунтування моделі і
педагогічних умов формування готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів” –
розроблено й обґрунтовано модель і педагогічні умови формування готовності
до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх
інженерів-педагогів; удосконалено методику поетапного формування цієї
готовності; визначено критерії і методики оцінювання рівнів готовності до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх
інженерів-педагогів.
На основі результатів аналізу наукових джерел з’ясовано, що актуальною є
проблема моделювання готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів. Моделювання має бути
орієнтоване на їхню фахову діяльність, а також повинно висвітлювати: вимоги
суспільства до якості професійної підготовки інженерів-педагогів; цілі,
завдання, принципи, зміст і педагогічні умови формування цієї готовності;
організацію цілеспрямованого, цілісного педагогічного процесу формування
готовності; основні критерії та показники рівнів сформованості готовності.
Модель формування готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем розроблена відповідно до структури цієї
готовності і містить такі блоки (рис. 1): цільовий, який представлено єдністю
мети та системи завдань, комплексне вирішення яких забезпечує досягнення
головної мети; змістовий, представлений у моделі змістом навчальної
діяльності, яка є відносно самостійною сферою змісту професійної освіти
майбутніх інженерів-педагогів та засвоєння якої створює умови для
формування відповідної готовності; суб’єктно-діяльнісний, що передбачає
сукупність дій суб’єктів навчального процесу, спрямованої на формування
готовності до розробки та використання КНС; оцінно-результативний, який
подано взаємопов’язаними компонентами системи моніторингу рівня
сформованої готовності та кінцеві результати її сформованості. Доведено, що
для успішного здійснення розробленої моделі формування готовності до
розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів є відповідні
педагогічні умови, які забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують
форми, методи, підходи, технологію організації навчального процесу як
цілісної педагогічної системи.
У розділі обґрунтовано педагогічні умови формування готовності.
Структурно-змістове забезпечення процесу формування готовності, яке
передбачає відбір змісту навчальних занять, на основі вимог до професійної
діяльності інженерів-педагогів, що розробляють і використовують КНС,
актуалізацію міжпредметних зв’язків, побудови змісту навчання на основі
систематизації та структурування навчальної інформації за рахунок оптимізації
графа ключових понять у ярусно-паралельній формі й створення структурнозмістової моделі оптимальної
послідовності
викладання
навчального матеріалу.
Соціальне замовлення
на підготовку
інженерів-педагогів
Мета – формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем
Ієрархія цілей формування готовності
Завдання формування
готовності
Професіографічний аналіз діяльності розробника
комп’ютерних навчальних систем
Принципи формування
готовності
Компоненти готовності
Когнітивний
Операційнодіяльнісний
Мотиваційний
Емоційновольовий
Суб’єктний
Зміст формування готовності
Систематизація та структурування навчальної
інформації на основі оптимізації графа ключових
понять у ярусно-паралельній формі
Створення структурно-змістової моделі
оптимальної послідовності викладання
навчального матеріалу
Структурно-змістове
забезпечення процесу
формування готовності
Створення навчального
Методика поетапного
формування
готовності
– етап формування
базового рівня
готовності;
– етап формування
Занурення майбутніх
інженерів педагогів у
інформаційне середовище для
вирішення конкретних
професійних завдань
Моніторинг і контроль
чні умови
чні умови
Процес формування готовності
Рис. 1. Модель формування готовності до розробки та використання
комп'ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів
Доведено, що створення програмних компонентів інформаційного
навчального середовища з керованим змістом впливає на вирішення завдань
створення позитивного ставлення до використання в професійній діяльності
сучасних КНС, формування мотивації та стійкого інтересу до проектування й
розробки цих систем з використанням сучасних комп’ютерних технологій і
підвищення рівня відповідної готовності. Ця умова передбачає розробку
програмних компонентів інформаційного навчального середовища разом з
традиційними засобами навчання, використання яких сприяє прискоренню
темпів вивчення й запам’ятовування навчального матеріалу, здійсненню
самоконтролю, розвитку пізнавальних інтересів. До них належать: комп’ютерна
навчальна система і дистанційний курс з дисципліни “Технічні засоби
навчання”, комп’ютерна модель оцінювання готовності до розробки й
використання цих систем, комп’ютерна система автоматизації тестових
досліджень.
Занурення майбутніх інженерів-педагогів у інформаційне навчальне
середовище для вирішення конкретних професійних завдань має на меті
розвиток професійної спрямованості особистості, формування професійної
позиції до процесу проектування, розробки й використання КНС, усвідомлення
значущості сучасних комп’ютерних технологій у професійній діяльності
майбутніх інженерів-педагогів.
Моніторинг і контроль процесу формування готовності майбутніх
інженерів-педагогів на кожному етапі передбачає: наявність об’єктивних
критеріїв і показників оцінювання сформованості готовності до розробки та
використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів, розробку й застосування
діагностичних методик для визначення рівня її сформованості, вивчення стану
викладання загальнотехнічних і психолого-педагогічних дисциплін згідно з
синтезованим фрагментом структурно-логічної схеми навчального плану
інженерно-педагогічних спеціальностей із врахуванням вимог до розробки й
використання таких систем, контроль успішності формування компонентів
готовності з використанням розроблених програмних компонентів.
Запропонована методика поетапного формування готовності згідно з
трирівневневою графічною траєкторією синтезованого фрагмента структурнологічної схеми підготовки майбутніх інженерів-педагогів передбачає три етапи:
етап формування базового рівня готовності (при вивченні дисциплін, які
передують дисципліні “Технічні засоби навчання”); етап формування
основного рівня готовності (у дисципліні “Технічні засоби навчання”); етап
вдосконалення сформованого рівня готовності (у дисциплінах, які слідують
після вивчення дисципліни “Технічні засоби навчання”).
У дослідженні здійснено перелік умінь, які необхідні майбутнім
інженерам-педагогам для розробки та використання КНС. Ці уміння подані на
трьох рівнях: виробнича функція як вид діяльності (“Розробка та використання
комп’ютерних навчальних систем”), задач діяльності і операцій. На рівні задач
діяльності виділено 11 груп умінь, на рівні операцій – 49 умінь. Формування
цих умінь здійснюється в межах вивчення десяти дисциплін відповідно до
розробленого синтезованого фрагмента структурно-логічної схеми навчального
плану підготовки інженерів-педагогів. Для формування необхідних умінь на
рівні задач діяльності добиралися взаємопов’язані форми, методи й засоби
навчання. Під час організації занять поряд з традиційними методами
використовувався метод занурення в інформаційне навчальне середовище для
вирішення конкретних професійних завдань, пов’язаних з розробкою КНС.
Доведено необхідність розробки комп’ютерної моделі оцінювання
компонентів готовності до розробки та використання КНС, яка доповнює
процес формування готовності. Ця модель імітує повний “життєвий цикл”
системи відповідно до виділених умінь на рівні задач діяльності – від розробки
технічного завдання на створення комп’ютерної навчальної системи до
закінчення її експлуатації; її особливістю є те, що в ній здійснюється зовнішній
зворотний зв’язок з викладачем і внутрішній зворотний зв’язок зі студентом, а
також введено рефлексивний зворотний зв’язок, який дає змогу оцінити
суб’єктний компонент готовності. Розроблено комп’ютерну систему
автоматизації тестових досліджень для оцінювання мотиваційного та емоційновольового компонентів готовності до розробки й використання КНС у
майбутніх інженерів-педагогів. Вона має п’ять методик і дає можливість
зекономити матеріальні та часові ресурси, а також підвищити надійність і
об’єктивність тестових досліджень.
Виокремлено й обґрунтовано критерії сформованості операційнодіяльнісного компонента готовності: коефіцієнт базової готовності, який
відображає рівень її сформованості у рамках дисциплін базової підготовки;
коефіцієнт цілеспрямованої готовності, що відображає її рівень після вивчення
дисципліни “Технічні засоби навчання”.
У розділі представлено графоаналітичний метод для комплексного
оцінювання загального рівня сформованості готовності до розробки й
використання КНС, який дає змогу оцінити відносний рівень та ступінь
гармонійності компонентів готовності в її загальній структурі.
Визначено рівні сформованості готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів: I рівень –
низький; II рівень – середній; III рівень – достатній; IV рівень – високий; V
рівень – рівень професійної майстерності.
У третьому розділі – “Організація й результати дослідно–
експериментальної роботи” – обґрунтовано мету, завдання й етапи
проведення дослідно-експериментальної роботи, викладено її програму і
методику, проаналізовано результати експерименту, доведено ефективність
забезпечення моделі та методики формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерівпедагогів.
Педагогічний експеримент проводився в Українській інженернопедагогічній академії, в якому брали участь студенти зі спеціальностей
“Економіка підприємств, маркетинг і менеджмент”; “Безпека життєдіяльності
та охорона праці”; “Експлуатація та ремонт міського та автомобільного
транспорту”.
Програма експериментальної роботи передбачала впровадження й
оцінювання результативності моделі і методики поетапного формування
готовності, критеріїв, показників та засобів діагностики кількісного і якісного
оцінювання рівнів сформованості готовності до розробки та використання КНС
у майбутніх інженерів-педагогів.
Експериментальне дослідження охоплювало три етапи: перший етап
(2007–2009 рр.) – формування вибірки майбутніх інженерів-педагогів для участі
в експерименті; вибір контрольної (КГ) та експериментальної (ЕГ) груп й аналіз
їх однорідності; оцінювання базового рівня готовності до розробки й
використання комп’ютерних навчальних систем у КГ і ЕГ; перевірка
адекватності комп’ютерної моделі оцінювання готовності та достовірності
графоаналітичного методу інтегрального оцінювання готовності; визначення
критеріїв, показників і методик їх діагностики; з’ясування рівнів сформованості
готовності за її критеріями; другий етап (2009–2011 рр.) – проведення
констатувального та формувального етапів експерименту; третій етап (2011–
2012 рр.) – аналіз змін у рівнях сформованості готовності до розробки й
використання КНС; систематизація та узагальнення результатів, отриманих у
процесі дослідницької роботи, статистичне оброблення отриманих даних;
формулювання загальних висновків дослідження, розроблення науковометодичних рекомендацій для впровадження основних результатів дослідження
в підготовку майбутніх інженерів-педагогів.
З метою забезпечення ймовірності отриманих даних педагогічний
експеримент здійснювався в умовах реального навчального процесу та при
вирівнюванні умов його проведення для контрольних і експериментальних
груп, в також забезпечення валідності експериментальних даних умови
експерименту добиралися так, щоб усі чинники залишалися стабільними, за
винятком чинника, який перевіряється (модель і методика поетапного
формування готовності, критерії, показники та засоби діагностики кількісного і
якісного оцінювання рівнів сформованості готовності). З метою створення на
формувальному етапі експерименту оптимальних умов для формування
готовності за рахунок максимального наближення процесу навчання до
реальних умов професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів, були
розроблені програмні компоненти інформаційного навчального середовища,
скориговано робочу програму дисципліни “Технічні засоби навчання”, в рамках
якої здійснюються основні заходи з формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем. Додатково створені умови для
формування мотиваційного й емоційно-вольового компонентів готовності.
Було вибрано десять показників експериментального педагогічного
дослідження та методики їх діагностування. Для визначення когнітивного,
операційно-діяльнісного й суб’єктного компонентів готовності використано
комп’ютерну модель оцінювання рівня цієї готовності щодо розробки та
використання КНС, а також тестові завдання з дисципліни “Технічні засоби
навчання”. З метою визначення мотиваційного й емоційно-вольового
компонентів використано такі тестові методики: тест “Диференційнодіагностичний опитувальник”, методики “Карта інтересів” і “Мотиваційний
опитувальник професійної готовності”. Емоційно-вольовий компонент
оцінювався методиками “Визначення нервово-психічної стійкості” та “Оцінка
емоційно-вольових якостей”.
Додатково був використаний комплексний показник загального рівня
сформованості готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем. Він визначався за допомогою графоаналітичного методу.
Нормовані оцінки рівня сформованості готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем для КГ та ЕГ груп за окремими
компонентами, а також значення інтегральних оцінок і абсолютний приріст
рівня сформованості готовності для цих груп наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Підсумкові результати оцінювання готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерівпедагогів
№
Компоненти
готовності
2
3
4
Операційно діяльнісний
Когнітивний
Мотиваційний
Емоційно-вольовий
5
Суб'єктний
1
Коефіцієнт
питомої ваги
Нормовані
оцінки для КГ
Нормовані
оцінки для ЕГ
Абсолютний
приріст рівня
готовності
0,289
0,12
0,23
+0,11
0,251
0,232
0,121
0,13
0,09
0,05
0,21
0,15
0,09
+0,08
+0,06
+0,04
0,107
0,04
0,08
+0,04
6
Інтегральна оцінка
1
0,19
0,58
+0,39
Порівняння нормованих оцінок показників для КГ та ЕГ показало, що
приріст значень є в тій чи іншій мірі по кожному показникові для ЕГ щодо КГ.
Результати констатувального етапу експерименту показали досить низьку
ефективність традиційної методики формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем – значення інтегральної оцінки
готовності для КГ дорівнює 0,19, що за розробленою нелінійною шкалою
найменувань відповідає рівню "низький". Це зумовлено недостатнім впливом
традиційних методик на формування основних компонентів готовності.
Результати
формувального
експерименту
підтвердили
ефективність
застосування моделі і методики поетапного формування готовності, критеріїв,
показників та засобів діагностики кількісного і якісного оцінювання рівня
сформованості готовності. Значення інтегральної оцінки готовності для ЕГ
дорівнює 0,58 (достатній рівень за розробленою нелінійною шкалою
найменувань).
Статистична значущість різниці показників ЕГ та КГ груп визначалася за
допомогою t-критерію Стьюдента. Результати статистичного аналізу
підтвердили статистичну значущість різниці всіх показників у цих групах.
Довірчі інтервали показників ЕГ і КГ не перекриваються. Це свідчить про те,
що ефективність і результативність використання запропонованої моделі і
методики поетапного формування готовності, критеріїв, показників і засобів
діагностики кількісного та якісного оцінювання рівня сформованості готовності
до розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів істотно
вища порівняно з традиційними методиками. Отже, якісний і кількісний аналіз
результатів педагогічного експерименту дає підставу стверджувати, що
впровадження моделі і методики поетапного формування готовності до
розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів, критеріїв,
показників і засобів діагностики кількісного та якісного оцінювання рівнів
сформованості цієї готовності підвищує рівень готовності. Такі результати
підтверджують дієвість підготовки, надійність висновків проведеного
дослідження.
У дисертації наведено практичне узагальнення й нове вирішення завдання
щодо формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем. Це дало змогу зробити такі
висновки:
1. Результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми підтвердили її
актуальність і необхідність науково-теоретичного та експериментального
обґрунтування. Історико-педагогічний аналіз процесу формування готовності
інженерів-педагогів до використання технічних засобів навчання взагалі і
комп’ютерних засобів зокрема показав, що недостатня увага до цього процесу
призвела до того, що можливості покращення навчальної діяльності за
допомогою технічних засобів у період їх впровадження не були використані
повною мірою. Це ще раз підтверджує необхідність формування у майбутніх
інженерів-педагогів готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем.
Аналіз літературних джерел, результатів досліджень, описів і результатів
тестування педагогічних програмних засобів показав, що впровадження
комп’ютерних навчальних систем у поєднанні з педагогічними технологіями є
одним з основних чинників підвищення ефективності та якості освітнього
процесу і допомагає вирішити основне завдання: розвиток пізнавальних умінь
студентів, формування критичного і творчого мислення, уміння самостійно
конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.
2. На основі експертного дослідження та проведеного аналізу професійної
діяльності інженерів-педагогів визначено суть поняття “готовність до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем” і зазначено співвідношення між
компонентами готовності.
З’ясовано, що готовність до розробки і використання комп’ютерних
навчальних систем – це поліструктурне утворення особистості інженера-педагога
в складі операційно-діяльнісного, когнітивного, мотиваційного, емоційновольового і суб’єктного компонентів, яке визначає професійно важливі якості та
зумовлює ступінь відповідності фахівця вимогам, що висуваються до нього у
педагогічній діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх інженерівпедагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем не є
адитивною сполукою перелічених компонентів, а виступає як гармонійне
поєднання взаємозумовлених компонентів.
3. Розроблено і обґрунтовано модель та педагогічні умови формування
готовності до розробки й використання комп’ютерних навчальних систем у
майбутніх інженерів-педагогів. Модель визначається як узагальнений,
абстрактно-логічний образ конкретного феномена педагогічної системи, в
якому відображено істотні структурно-функціональні зв’язки об’єкта
педагогічного дослідження. Основною відмінністю моделі є врахування вимог
до програмних компонентів інформаційного навчального середовища та
реалізація функцій, які дають змогу конкретизувати цілі, форми, методи й
засоби формування готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів, а також спроектувати
основні види забезпечення даного процесу, зокрема, комп’ютерні засоби
діагностики рівня сформованої готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем. Педагогічними умовами є: структурнозмістове забезпечення процесу формування готовності; створення програмних
компонентів інформаційного навчального середовища з керованим змістом,
наближеним до реальних умов професійної діяльності інженерів-педагогів;
занурення майбутніх інженерів-педагогів у інформаційне навчальне
середовище для вирішення конкретних професійних завдань; моніторинг і
контроль процесу формування їх готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем на кожному етапі. Для забезпечення першої
умови побудовано структурно-змістову модель навчального матеріалу з
розробки та використання комп’ютерних навчальних симстем на основі
графового методу структурування. Для забезпечення другої умови створено
програмні компоненти інформаційного навчального середовища у складі
комп’ютерної навчальної системи і дистанційного навчального курсу з
дисципліни “Технічні засоби навчання”, комп’ютерної моделі оцінювання рівня
сформованості готовності та комп’ютерної системи автоматизації тестових
досліджень.
Занурення майбутніх інженерів-педагогів у створене інформаційне
навчальне середовище для вирішення конкретних професійних завдань має на
меті розвиток професійної спрямованості особистості, формування професійної
позиції до проектування, розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем, усвідомлення значущості сучасних комп’ютерних технологій у
професійній діяльності. Моніторинг і контроль процесу формування готовності
майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем на кожному етапі забезпечується передусім використанням
розроблених комп’ютерних засобів діагностики.
4. Удосконалено методику поетапного формування готовності майбутніх
інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем, як систему науково обґрунтованих правил і прийомів навчання, у
структурі якої виокремлено дві складові – організаційну-технологічну і
дидактичну. До дидактичної складової належать: мета, завдання, принципи,
зміст, методи, форми і засоби навчання, критерії та методи оцінювання. До
організаційно-технологічної складової відносяться етапи підготовки, засоби
підготовки, розподіл засобів підготовки за етапами. Обґрунтовано, що
запропонована методика поетапного формування готовності до розробки та
використання комп’ютерних навчальних систем – це навчальна система
найбільш раціональних методів, засобів, прийомів і форм досягнення поставлених
навчальних, виховних, розвивальних та інших цілей підготовки майбутніх
інженерів-педагогів, що визначає найбільш раціональні й ефективні підходи,
методи і способи досягнення кінцевих освітньо-професійних цілей їх підготовки.
Вона забезпечує реалізацію поетапної трирівневневої траєкторії формування
готовності майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем: базовий, основний та етап вдосконалення рівня
готовності.
5. Визначено критерії, показники і засоби діагностики кількісного та
якісного оцінювання рівнів сформованості готовності, зокрема комп’ютерну
модель оцінювання компонентів готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем і комп’ютерну систему автоматизації
тестових досліджень. На відміну від існуючих моделей подібного класу
запропонована комп’ютерна модель імітує повний “життєвий цикл” системи –
від моменту її створення до закінчення експлуатації. Комп’ютерна система
автоматизації тестових досліджень призначена для автоматизації тестового
оцінювання мотиваційного та емоційно-вольового компонентів готовності до
розробки та використання комп’ютерних навчальних систем, а також для збору
та накопичення отриманих даних для подальшої обробки. Перевагами цієї
системи є економія матеріальних і часових ресурсів, а також підвищення
надійності й об’єктивності тестових досліджень.
Для комплексного оцінювання рівнів сформованості готовності
запропоновано графоаналітичний метод, який дає змогу оцінити не тільки
відносний рівень готовності, а й ступінь гармонійності розвитку компонентів у
загальній структурі готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем.
Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження можуть
бути використані у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку
інженерів-педагогів для системи професійно-технічної освіти, в науковометодичних і навчально-методичних навчальних центрах професійної освіти, в
інститутах післядипломної освіти з метою вдосконалення процесу формування
готовності педагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв’язання проблеми
формування готовності до розробки й використання комп’ютерних навчальних
систем у майбутніх інженерів-педагогів. Подальшого дослідження потребують:
теоретико-методологічне обґрунтування комп’ютерної бази знань та експертної
системи автоматизованого оцінювання готовності інженерів-педагогів до
розробки комп’ютерних навчальних систем; моделювання процесу підготовки
майбутніх інженерів-педагогів у вищих навчальних закладах на основі
інформаційно-телекомунікаційних технологій; теоретичне обґрунтування
програмних компонентів інформаційного навчального середовища.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дослідження
1. Бондаренко Т.С. Критериальные проблемы формирования готовности
будущего инженера-педагога к созданию и использованию электронных
учебных пособий в профессиональной деятельности / А.Т. Ашеров,
Т.С. Бондаренко // Теорія і практика управління соціальними системами:
філософія, психологія, педагогіка, соціологія ; [редкол. : О.Г. Романовський
(голова та ін.)]. — Х. : НТУ “ХПІ”, 2010. — № 1. — С. 82–90.
2. Бондаренко Т.С. Модель оцінки готовності майбутніх інженерівпедагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем
/ Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевніков, А.О. Павленко // Нова педагогічна
думка ; / [редкол. : М.А. Віднічук (голова та ін.)]. — Рівне: Рівнен. обл. ін-т
післядиплом. пед. освіти. — 2011. — № 2. — С. 132–135.
3. Бондаренко Т.С. Определение структурных компонентов и содержания
понятия готовности будущих инженеров-педагогов к разработке и
использованию автоматизированных обучающих систем / Т.С. Бондаренко //
Проблеми інженерно-педагогічної освіти ; / [редкол.: О.Е. Коваленко (голова та
ін.)]. — Х.: УИПА, 2009. — № 24–25. — С. 78–88.
4. Бондаренко
Т.С.
Професіограма
інженера-педагога-розробника
комп’ютерних навчальних систем / Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевніков //
Педагогічний пошук ; [редкол. : М.О. Сташенко (голова та ін.)] — Луцьк:
Волинський ін-т післядиплом. пед. освіти. — 2010. — Вип. 2 (66). — С. 3–5.
Опубліковані праці апробаційного характеру
5. Бондаренко Т.С. Алгоритм выбора методов обучения при изучении темы
“Автоматизированные обучающие системы” / Т.С. Бондаренко // Матеріали
XLI наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, науковців, аспірантів та
співробітників академії, (Харків, 28–31 січ. 2008 р.) / М-во освіти і науки
України, Укр. інж.-пед. акад. — Х.: УІПА, 2008. — Ч. 6. — С. 54.
6. Бондаренко Т.С. Використання тестових методик для оцінки готовності
майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем / Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевніков // Матеріали міжнар.
наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю незалежності України [”Сучасні
освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців”], (Львів, 25–26
жовт. 2011 р.) / Львів. наук.-практ. центр проф.-техн. освіти НАПН України. —
Львів: Львів. наук.-практ. центр проф.-техн. освіти НАПН України, 2011. —
С. 34–36.
7. Бондаренко Т.С. Эволюция программированного обучения и выбор
новых электронных образовательных ресурсов / Т.С. Бондаренко // Матеріали
XLII наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, науковців, аспірантів та
співробітників академії, (Харків, 19–20 лют. 2009 р.) / М-во освіти і науки
України, Укр. інж.-пед. акад. — Х.: УІПА, 2009. — Ч. 6. — С. 44.
8. Бондаренко Т.С. Оценка готовности будущих инженеров-педагогов к
разработке и использованию компьютерных обучающих систем /
Т.С. Бондаренко // Материалы III междунар. науч.-практ. конф. [“Качество
технологий – качество жизни”], (Харьков, 14–16 апр. 2011 г.) / М-во
образования и науки Украины, Укр. инж.-пед. акад. — Х.: УИПА, 2011. —
С. 72–73.
9. Бондаренко Т.С. Проведение расчета показателей готовности к
разработке и использованию компьютерных обучающих систем / Т.С.
Бондаренко // Матеріали XLIV наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників,
науковців, аспірантів та співробітників академії, (Харків, 18–25 лют. 2011 р.) /
М-во освіти і науки України, Укр. інж.-пед. акад. — Х.: УІПА, 2011. — Ч. 6. —
С. 41.
10. Бондаренко
Т.С.
Психолого-педагогические
требования
к
мультимедийным технологиям в учебном процессе / Т.С. Бондаренко, Г.К.
Кожевников // Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. [“Наука і соціальні
проблеми суспільства: освіта, культура, духовність”], (Харків, 20–21 трав. 2008
р.). / Харк. нац.-пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. — Х.: Харк. нац. пед. ун-т ім.
Г.С. Сковороди, 2008. — С. 94–96.
11. Бондаренко Т.С. Разработка и применение АОС в диссертационных
исследованиях / Т.С. Бондаренко // Матеріали XL наук.-практ. конф. наук.-пед.
працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії, (Харків, 24–25
січ. 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Укр. інж.-пед. акад. — Х.: УІПА,
2007. — Ч. 2. — С. 65.
12. Бондаренко Т.С. Структура методики формирования готовности
будущих
инженеров-педагогов
к
разработке
и
использованию
автоматизированных обучающих систем / Т.С. Бондаренко // Матеріали Всеукр.
наук.-метод. конф. [“Проблеми підготовки педагога професійного навчання:
теорія і практика”], (Кривий Ріг, 19–22 лист. 2007 р.) / М-во освіти і науки
України, Криворіз. техн. ун-т [та ін.]. — Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ,
2007. — С. 40–42.
13. Бондаренко Т.С. Структура умений, необходимых инженеру-педагогу
для разработки и использования компьютерных обучающих систем
/ Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевников // Materialy VI mezinarodni vedecko-praktika
konference [“Efektivni nastroje modernich ved – 2010”], (Praha, 24.04–05.05.2010) /
Praha: Publishing House “Educatoin and Science”, 2010. — Dil. 14. — S. 49–51.
14. Бондаренко Т.С. Трехступенчатая модель формирования готовности
инженеров-педагогов к разработке и использованию обучающих систем
/ Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевников // Материалы III междунар. науч.-практ.
конф. [“Качество технологий – качество жизни”], (Харьков, 14–16 апр. 2011 г.) /
М-во образования и науки Украины, Укр. инж.-пед. акад. — Х.: УИПА, 2011.
— С. 35–36.
15. Бондаренко Т.С. Усовершенствованная модель оценки готовности
будущих инженеров-педагогов к разработке и использованию компьютерных
обучающих систем / Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевников, А.А. Павленко //
Матеріали XLIV наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, науковців,
аспірантів та співробітників академії, (Харків, 18–25 лют. 2011 р.) / М-во освіти
і науки України, Укр. інж.-пед. акад. — Х.: УІПА, 2011. — Ч. 6. — С. 42.
16. Бондаренко Т.С. Формирование знаний и умений разрабатывать
автоматизированные обучающие системы у студентов инженернопедагогических специальностей / Т.С. Бондаренко // Materialy IV mezinarodni
vedecko-praktika konference [“Vedecky potencial sveta — 2007”], (Praha, 16–30
zari 2007 r.) / Praha: Publishing House “Educatoin and Science”, 2007. — Dil. 3. —
S. 49–53.
17. Бондаренко
Т.С.
Формирование
умений
разрабатывать
автоматизированные обучающие системы у студентов инженернопедагогических специальностей в процессе обучения компьютерных
дисциплин: состояние проблемы / Т.С. Бондаренко // Матеріали першої Всеукр.
наук.-практ. конф. [“Соціально-психологічні, педагогічні, фізичні, юридичні та
методичні проблеми підготовки фахівців в сучасних умовах”], (Горлівка, 2006
р.) / Горлів. філія Відкр. міжнар. ун-ту розвитку людини “Україна”. — Горлівка:
Горлів. філія Відкр. міжнар. ун-ту розвитку людини “Україна”, 2006. — С. 215–
217.
–
Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати
дисертації
18. Бондаренко Т.С. Комп’ютерна програма “Комп’ютерна модель оцінки
готовності фахівців до розробки та використання комп’ютерних навчальних
систем” / Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевніков, Є.В. Громов, А.О. Павленко //
Свідоцтво про реєстрацію автор. права на твір № 39744 від 18.08.2011.
19. Бондаренко Т.С. Комп’ютерна програма “Програмний комплекс для
оцінки компонентів готовності фахівця до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем” / Т.С. Бондаренко, Г.К. Кожевніков,
Ю.О. Липчанська // Свідоцтво про реєстрацію автор. права на твір №42112 від
06.02.2012.
20. Бондаренко Т.С. Оценка готовности будущего инженера-педагога к
созданию и использованию электронных учебных пособий / А.Т. Ашеров,
Т.С. Бондаренко // Инженерная педагогика. — М. : Центр инженерной
педагогики МАДИ, 2012. — Вып. 14, т. 2. — С. 23–37.
АНОТАЦІЇ
Бондаренко Т.С. Формування готовності до розробки та використання
комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів. — На
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут
професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України,
Київ, 2012.
У дисертації проаналізовано стан дослідженості проблеми формування
готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у
майбутніх інженерів-педагогів в педагогічній теорії і практиці.
Визначено на основі експертного дослідження та проведеного аналізу
професійної діяльності інженерів-педагогів, які розробляють і експлуатують
комп’ютерні навчальні системи, суть поняття “готовність до розробки і
використання комп’ютерних навчальних систем”, структуру готовності та
співвідношення її компонентів.
Розроблено й обґрунтовано модель і педагогічні умови формування
готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у
майбутніх інженерів-педагогів, удосконалено й експериментально перевірено
методику поетапного формування цієї готовності, визначено критерії,
показники та засоби діагностики кількісного і якісного оцінювання рівнів
сформованості готовності до розробки та використання комп’ютерних
навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.
Ключові слова: інженер-педагог, комп'ютерна навчальна система,
готовність до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем,
модель формування готовності, методика поетапного формування готовності.
Бондаренко Т.С. Формирование готовности к разработке и
использованию компьютерных обучающих систем у будущих инженеровпедагогов. – На правах рукописи.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. –
Институт профессионально-технического образования Национальной академии
педагогических наук Украины, Киев, 2012.
В диссертации проанализировано состояние исследованности проблемы
формирования готовности к разработке и использованию компьютерных
обучающих систем у будущих инженеров-педагогов в педагогической теории и
практике.
Определена сущность понятия “готовность к разработке и использованию
компьютерных обучающих систем у будущих инженеров-педагогов”.
Установлено на основе экспертного исследования и проведенного анализа
профессиональной деятельности инженеров-педагогов, которые разрабатывают
и эксплуатируют компьютерные обучающие системы, что готовность к
разработке и использованию компьютерных обучающих систем – это сложное
полиструктурное образование в составе операционно-деятельностного,
когнитивного, мотивационного, эмоционально-волевого и субъектного
компонентов, которое определяет профессионально важные качества и
предопределяет степень соответствия личности требованиям, предъявляемым к
специалистам в педагогической деятельности.
Разработана модель формирования готовности к разработке и
использованию компьютерных обучающих систем, как обобщенный,
абстрактно-логический образ конкретного феномена педагогической системы, в
котором отражены существенные структурно-функциональные связи объекта
педагогического исследования. При этом выяснено, что модель формирования
готовности отображает: требования общества к качеству профессиональной
подготовки инженеров-педагогов; цели, задачи, принципы, содержание и
педагогические условия формирования готовности к разработке и
использованию компьютерных обучающих систем у будущих инженеровпедагогов, организацию целенаправленного, целостного педагогического
процесса формирования готовности, основные критерии и показатели
оценивания уровней сформированости готовности.
Обоснованы педагогические условия формирования готовности:
структурно-содержательное обеспечения процесса формирования готовности,
разработка программных компонентов информационной обучающей среды с
управляющим содержанием, приближенным к реальным условиям
профессиональной деятельности инженеров-педагогов; погружение будущих
инженеров-педагогов в информационную обучающую среду для решения
конкретных профессиональных задач; мониторинг и контроль процесса
формирования готовности будущих инженеров-педагогов к разработке и
использованию компьютерных обучающих систем на каждом этапе.
Усовершенствована методика поэтапного формирования готовности у
будущих инженеров-педагогов к разработке и использованию компьютерных
обучающих систем, как системы научно-обоснованных правил и приемов
обучения. В структуре методики выделены две составляющие –
организационно-технологическая и дидактическая. Методика предусматривает
реализацию трехуровневой траектории формирования готовности к разработке
и использованию компьютерных обучающих систем у будущих инженеровпедагогов. Выявлены условия, обеспечивающие эффективность процесса
формирования этой готовности.
Определены
критерии,
показатели
и
средства
диагностики
количественного и качественного оцениванию уровня сформированной
готовности. К разработанным средствам диагностики относятся: компьютерная
модель оценивания компонентов готовности к разработке и использованию
компьютерных обучающих систем; компьютерная система автоматизации
тестовых
исследований,
которая
предназначена
для
оценивания
мотивационного и эмоционально-волевого компонентов готовности, а также
для сбора и накопления полученных данных для дальнейшей обработки в
таблицах базы данных программного комплекса.
Разработан комплексный графоаналитический метод для комплексного
оценивания общего уровня сформированности готовности к разработке и
использованию компьютерных обучающих систем, который позволяет оценить
не только относительный уровень сформированной готовности, но и степень
гармоничности формирования компонентов готовности в её общей структуре.
Экспериментально проверены модель, методика и критерии оценивания
сформированности готовности к разработке и использованию компьютерных
обучающих систем у будущих инженеров-педагогов.
Ключевые слова: инженер-педагог, компьютерная обучающая система,
готовность к разработке и использованию компьютерных обучающих систем,
модель формирования готовности, методика поэтапного формирования
готовности.
Bondarenko T.S. Forming the Readiness to Development and Using of
Computer Learning Systems Among Future Engineers-Teachers. – On the rights
of manuscript.
Thesis for the scientific degree in Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 –
Theory and Methods of Vocational education. – Institute of Professional and
Technical Education of the Ukrainian National Academy of Pedagogical Sciences. –
Kyiv, 2012.
The state of research of the problem of forming the readiness to development
and using of computer learning systems among future engineers- teachers in
education theory and practice is analyzed.
The essence of the concept of “readiness to the development and using of
computer learning systems”, structure and value components of readiness is
determined on the base of expert research and analysis of the professional activity of
engineer-teacher, who is develops and operates a computer learning systems.
Theoretically grounded model and pedagogical conditions of readiness to
development and using of computer learning systems in the future engineers-teachers,
the method of formation of this readiness is developed and tested, the criteria,
indicators and diagnostic tools of quantitative and qualitative assessment of formation
the readiness of development and using of computer learning systems in the future
engineers- teachers.
Key words: engineer-teacher, computer learning system, readiness to the
development and use of computer learning systems, model of forming the readiness,
methods of phased forming the readiness.
